2
Минуло три тижні. Я уважно стежу за всіма публікаціями. Зрозуміло, що ні в місцевих, ні в центральних газетах ніхто нічого не опублікує. Однак в місцевих газетах може з’явитися статейка під заголовком на кшталт «Зміцнювати пролетарський інтернаціоналізм!»
Проте немає такої статейки...
Кравцов поклав мені руку на плече. Він завжди підходить непомітно.
— Не витрачай часу. Нічого не станеться.
— Чому?
— Тому, що написане тобою на стіні, не принесе нікому ніякої шкоди. Текст був абсолютно нейтральним.
— Навіщо ж я його писав на стіні?
— Для того, аби я був у тобі впевненим.
— Я був весь час під наглядом?
— Майже весь час. Твій маршрут я приблизно знав, а кінцевий пункт — тим більше. Кинути десяток диверсантів на контроль — і майже кожен твій крок зафіксований. Звичайно, і контролери не знали того, що вони робили... Коли людина в напрузі, їй в голову можуть прийти найдурніші ідеї. В цей час людину контролювати потрібно. Ось я тебе й контролював.
— Навіщо ви мені розповіли про те, що я був під вашим контролем?
— Щоб тобі і надалі в голову дурні ідеї не приходили. Я буду доручати тобі іноді подібні дрібниці, проте ти ніколи не будеш впевнений в тому, йдеш ти на смертельний ризик або я просто тебе перевіряю, — він посміхнувся мені широко і по-дружньому, — і знай, що матеріалів на тебе у мене стільки, що в будь-який момент я тебе можу перетворити на «ляльку».
3
Кравцов дивиться на мене вичікувально, потім наливає по півсклянки холодної горілки і мовчки киває мені на один стакан:
— З начальником також іноді випити можна. Не бійся, не ти до мене в друзі нав’язуєшся, це я тебе викликав, пий.
Я взяв стакан, підняв його на рівень очей, усміхнувся своєму шефу і повільно випив. Горілка — цілюща волога. Він знову налив по півсклянки.
— Слухай, Суворов, своїм злетом ти зобов’язаний мені.
— Я завжди про це пам’ятаю.
— Я за тобою спостерігаю давно і намагаюся зрозуміти тебе. На мій погляд, ти природжений злочинець, хоча про це і не здогадуєшся і не маєш кримінальної гарту. Не заперечуй, я людей знаю краще, ніж ти. Я тебе наскрізь бачу. Пий.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Акваріум » автора Суворов Віктор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Акваріум“ на сторінці 36. Приємного читання.