Розділ «Акваріум»

— Там тільки одна порода — піраньї.

— Ви працювали в Акваріумі?

— Ні, цієї честі мене не удостоїли. Може, в майбутньому... Там, напевне, вважають, що зуби в мене ще недостатньо гострі. Отже, слухай. Акваріум — це центральна будівля Другого головного управління Генерального штабу, тобто Головного розвідувального управління — ГРУ ГШ. Керівний орган військової розвідки під різними назвами існує з п’ятого листопада вісімнадцятого року. У цей час Червона Армія вже була величезним і могутнім організмом. Керував армією Головний штаб, який зараз іменується Генеральним штабом. Штаб — це мозок армії. Проте реакція Головного штабу Червоної Армії була сповільненою і неточною, тому що організм був сліпим і глухим. Інформація про противника надходила від ЧК, яке потім перетворилося в ДПУ, ОДНУ, НКВС, НКДБ, МДБ, нарешті — в КДБ. Для Червоної Армії спиратися на відомості, отримані від таємної поліції, — приблизно те ж саме, що для людського мозку отримувати інформацію не від власних очей і вух, а зі слів іншої людини. Та й чекісти завжди розглядали заявки Червоної Армії як щось другорядне. А інакше й бути не могло: у таємної поліції свої пріоритети, у Генерального штабу — свої. І скільки Генеральному штабу не давай інформації зі сторони, її ніколи не буде достатньо. Уяви лише: трапилася невдача, з кого питати? Генеральний штаб завжди може сказати, що інформації про супротивника було недостатньо, тому і невдача. І він завжди буде мати рацію, тому що скільки інформацію не збирай, начальник Генерального штабу може поставити ще мільйон питань, на які не буде відповідей. Ось тому і було вирішено віддати військову розвідку в руки Генерального штабу — нехай начальник Генерального штабу нею управляє: коли відомостей про ворога недостатньо, то це вина самого Генерального штабу.

— І КДБ ніколи не прагнув встановити владу над ГРУ?

— Завжди прагнув. І зараз прагне. Це якось вдалося Єжову: він був одночасно шефом НКВС і військової розвідки. За це його довелося знищити. У його руках виявилася занадто велика влада. Він став монопольним контролером всієї таємної діяльності. Для верховного керівництва країни це страшна монополія. Поки існують мінімум дві таємні організації, які ведуть боротьбу між собою, можна не боятися змови всередині однієї з них. Поки є дві організації — є якість роботи, тому що існує конкуренція. Той день, коли одна організація поглине іншу, стане останнім днем для Політбюро. Однак Політбюро цього не допустить Діяльність КДБ стримується діяльністю конкуруючих організацій. Усередині країни схожу роботу робить МВС. МВС і КДБ готові зжерти один одного. Крім того, всередині країни діє ще одна таємна поліція — Народний контроль. Сталін став диктатором, прийшовши з поста керівника саме цієї таємної організації — з Народного контролю. А за кордоном таємну діяльність КДБ врівноважує діяльність Акваріума. ГРУ і ГБ постійно б’ються за джерела інформації, і тому обидві організації працюють так успішно.

Я мовчу, переварюючи сенс сказаного. Довга ніч попереду. Метрів за тридцять від нас в верболозі захована велика надувна гумова ракета «Першинг» — точна копія американського оригіналу. Минулої ночі весь диверсійний батальйон спеціального призначення був викинутий невеликими групами далеко від цього місця. Змагання. Маршрут — 307 кілометрів. На маршруті п’ять контрольних точок: ракети, радар, штаб. Група, яка першою пройде весь маршрут, виявивши всі об’єкти і повідомивши їхні точні координати, отримає відпустку і золотий годинник кожному солдату. Всі солдати переможної групи стануть молодшими сержантами, а сержанти — старшими сержантами. Вищий командний склад розвідувального відділу контролює проходження груп. Сам Кравцов зазвичай на вертольоті уздовж траси змагань літає. Проте сьогодні він чомусь вирішив залишитися на контрольній точці, і в помічники він вибрав мене.

— Здається, йдуть.

— Поговоримо потім.

6

Камінці трохи шарудять під ногами і котяться донизу. У яр тихо, по-зміїному ковзаючи, спускається гігантська тінь. Вогонь багаття в ночі трохи засліпив величезного диверсанта. Він вдивляється в наші обличчя і, пізнавши Кравцова, доповідає:

— Товаришу полковник, двадцять дев’ята рейдова група другої роти спеціального призначення. Командир групи сержант Поліщук.

— Ласкаво просимо, сержанте.

Сержант обертається до групи і тихо свистить, як свистять ховрашки. Укосом вниз зашелестіли диверсантські черевики. Двоє займають позицію на гребені: спостереження і оборона. Радист швидко розкидає антену. Двоє розтягують брезент: під брезентом чаклуватиме шифрувальник. Як він готує повідомлення, знати звичайним смертним заборонено, і тому під час роботи його завжди накривають брезентом. У бойовій обстановці командир групи головою відповідає за шифри і шифрувальника. Коли групі загрожує небезпека, командир зобов’язаний шифрувальника вбити, шифри і шифрувальну машину знищити. Коли він цього не зробить, відповідати життям буде не тільки він сам, але й уся група.

Ось готове повідомлення. Тепер ми всі його бачимо: звичайна кіноплівка з декількома рядами акуратних дірочок на ній. Повідомлення вкладається в радіостанцію. Станція ще не ввімкнена і не підлаштована. Радист на хронометр дивиться. І ось тисне на кнопку. Радіостанція вмикається, автоматично підлаштовується, протягує крізь надра шматок плівки, тут же випльовуючи його. Кілька кольорових лампочок на радіостанції відразу гаснуть. Весь сеанс зв’язку триває не більше секунди. Заряд інформації радіостанція практично вистрілює. Шифрувальник підносить сірник до плівки, і та миттєво зникає в полум’ї, злобно сичачи. Кіноплівка тільки здається звичайною. Горить вона так само швидко, як радіостанція передає шифроване повідомлення.

— Готові? Пострибали. Час. Пішли.

Жорстокий сержант Поліщук і на руку зухвалий. Групу замордує, а гнати буде без зупинки. Та тільки курчат на фініші рахують. Поки все добре. А коли група на перших двох сотнях кілометрів здохне? Командири груп великими правами наділені. На те й змагання. Хочеш — зупини групу. Хочеш — спати її поклади. Хочеш — відпочивай через кожні 10 хвилин ходу. Та коли опинишся в останній десятці груп, зірвуть лички сержантські, в рядові спишуть, а на твоє сержантське місце багато охочих знайдеться.

— Товаришу полковник, одинадцята група першої роти. Командир сержант Столяр.

— Ласкаво просимо, сержанте. Дій, на нашу присутність уваги не звертай.

— Єсть! Носоріг і Гидкий Утьонок — на стремя!

— Єсть!