Розділ «Акваріум»

— Блевантін!

— Я!

— Зв’язок давай.

— Єсть зв’язок.

— Готові? Пострибали. Час. Пішли.

Тепер групи потоком підуть. Так завжди на змаганнях буває. Кілька груп вириваються далеко вперед, потім йде основна маса з короткими перервами або й без перерв взагалі, а потім відсталі та ті, які заблукали. Деякі відпочивають біля нашого багаття по годині. Деякі по дві. Деякі зупиняються, тільки щоб розгорнути зв’язок, передати повідомлення і — вперед.

Поруч з нами відразу кілька груп готують свою нехитру вечерю. В ході навчань вогонь розводити заборонено, і тоді диверсант готує собі їжу на спиртовій таблетці. А на змаганнях можна застосовувати й вогонь. Головне на змаганнях — точне орієнтування, швидкість, визначення координат і зв’язок. Решта не так важливо.

Від багаття пряним запахом потягнуло. Диверсанти курку смажать. Смажать її особливим методом: випотрошили, зрізали голову і ноги, але пір’я не обскубують. Курку товстим шаром мокрої глини вимазали, і в багаття. Ось уже й запах пішов. Скоро вона й готова. Немає у диверсанта каструлі, і тому в глині готувати доводиться. Коли зовсім вона засмажиться, глину зіб’ють, а разом з глиною злетять з неї й пір’я, і курочка в усьому своєму жиру — прямо до столу.

— Товаришу полковник, ласкаво просимо.

— Дякую. А де ж ви курку взяли?

— Дика, товаришу полковник. Безпритульна.

Під час змагань часто «специ» і дику свинку знайти можуть, і курочку, і півника. Іноді дика картопля трапляється, дикі помідори і дикі огірки, дика кукурудза. Кукурудзу інша група в чайнику величезному варить.

— А чайник звідки?

— Та що сказати. Лежав на дорозі. Чого ж, думаємо, добру пропадати. Скуштуйте кукурузки! Смаковита.

У Кравцова правило: запрошення солдата він приймає з вдячністю, як приймає запрошення начальника штабу округу або самого командувача. Різниці він не робить. Весело у багаття:

— Обмани ближнього, бо дальній наблизиться і обдурить тебе.

Жартівник полковник. За нього будь-який диверсант горлянку перегризе. Непросто серед них такої поваги добитися. Підкоряються вони всякому поставленому над ними начальнику, а поважають не всякого, і тисячі способів звірехитрий диверсант знає, щоб командиру своєму продемонструвати шанування своє або неповагу.

А за що вони Кравцова поважають? За те, що той натуру звірячу свою не приховує і ховати не намагається. Диверсанти впевнені в тому, що натура людська порочна і невиправна. Їм видніше. Вони щодня життям ризикують і кожного дня мають можливість спостерігати людину на межі смерті. І тому всіх людей вони ділять на хороших і поганих за своїм розумінням. Хороша, за їхніми поняттями, та людина, що не приховує звіра, який сидить всередині неї. А той, хто намагається хорошим здаватися, небезпечний. Найнебезпечніші люди — ті, які не тільки демонструють свої позитивні якості, а й внутрішньо вірять в те, що є хорошими. Огидний, мерзенний злочинець може вбити одну людину, або десять людей, або сто. Проте злочинець ніколи не вбиває людей мільйонами. Мільйонами вбиває тільки той, хто вважає себе добрим. Робесп’єри виходять не із злочинців, а з найдобріших, із найгуманніших. І гільйотину придумали не злочинці, а гуманісти. Найжахливіші злочини в історії людства зробили люди, які не пили горілки, не палили, не зраджували дружині і годували білочок з долоні.

Хлопці, з якими ми зараз жуємо кукурудзу, впевнені в тому, що людина може бути хорошою тільки до певної межі. Коли життя припре, хороші люди стануть поганими, і це може трапитися у самий невідповідний момент. Щоб не бути захопленими зненацька такою зміною, краще з добрими не знатися. Краще мати справу з тими, хто вже зараз поганий. Принаймні, знаєш, чого від нього чекати, коли фортуна йому свою дупу продемонструє. Полковник Кравцов в цьому сенсі для них своя людина. Йде, наприклад, дівчинка грудаста вулицею. Сідниці, як два кавуна в сумці, перекочуються. Що диверсант в цьому випадку робити буде? Хоча б поглядом зґвалтує, коли по-іншому не можна. Однак і полковник Кравцов так само чинитиме, соромитися не стане. За це його поважають. Небезпечний той, хто жінці услід не дивиться. Небезпечний той, хто намагається показати, що це його не цікавить зовсім. Ось саме серед цієї публіки можна знайти таємних садистів і вбивць. Кравцов до цієї категорії не входить. Любить він жіночу стать (а хто не любить?) І секрету з цього не робить. Любить владу — навіщо ж свою любов приховувати? А любить він її міцно. Будь-яку владу.

Відчув я це, коли вперше побачив, як він «ляльку» бив. Це був апофеоз мощі і нещадної влади. «Лялька» — це людина така. Людина для тренування.