Розділ «Акваріум»

Йому не сидиться. Він швидко ходить з кутка в куток, чогось посміхаючись і дивлячись повз мене.

— Аль-пій-ський ту-ризм, — вказівний палець його правої руки торкнувся потужного чола і тут же направлений на мене, як пістолет. — Я завжди знав, що в тебе золота голова!

Він зручніше вмощується в кріслі, підперши щоку кулаком. Помаранчевий відблиск лампи ковзнув по його очах, і я раптом відчув на собі давлячу тяжкість його могутнього інтелекту:

— Розкажи мені про альпійський туризм.

— Товаришу генерал, Шостий флот США контролює Середземне море. Зрозуміло, що ГРУ стежить за ним з Італії, з Вашингтона, з Греції, Туреччини, Сирії, Лівану, Єгипту, Лівії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Іспанії, Франції, з Мальти, з Кіпру, з супутників, з кораблів п’ятої ескадри. На Шостий флот ми можемо дивитися не з боку, а зсередини. Спостережний пункт — австрійські Альпи. Звичайно, наш досвід буде перенесений в Швейцарію та інші країни, та тільки ми будемо першими. Шостий флот — золоте дно. Атомні авіаносці, новітні літаки, ракети всіх класів, підводні човни, десантні кораблі, а на них — танки, артилерія і будь-яке озброєння сухопутних військ. У Шостому флоті ми знайдемо все. Там ядерні заряди, атомні реактори, електроніка, електроніка, електроніка...

Він не перебиває мене.

— Служба в Шостому флоті — це можливість подивитися Європу: навіщо летіти до США, коли відпустку можна чудово провести в Австрії, в Швейцарії, у Франції. Після виснажливих місяців під палючим сонцем флотський офіцер потрапляє в засніжені гори...

Його очі блищать:

— Коли б ти народився у вовчій сім’ї капіталістів, то тобі підприємцем бути б судилося. Продовжуй.

— Я пропоную змінити тактику. Я пропоную ловити мишу не в норі, а в момент, коли вона з неї вийде. Я пропоную не проникати на особливо секретні об’єкти і не полювати за якоюсь певною мишею, а побудувати мишоловку. Невеликий готель в горах. Це нам не буде практично нічого коштувати. 500 тисяч доларів, не більше. Для виконання плану мені потрібно тільки одне: секретний агент, який довго працював в добуванні, однак зараз втратив свої агентурні можливості. Мені потрібен один зі старих, який втягнутий в наші справи цілком і остаточно, якому ви вірите. Думаю, що у вас мусять бути люди похилого віку на агентурній консервації. Ми знайдемо невеликий гірський готель на межі банкрутства. Таких чимало. У нього ми вдихаємо нове життя, ввівши нашого агента з грошима в якості компаньйона. Цим ми врятуємо готель і поставимо власника на коліна. Зібравши попередньо дані про готелі, ми виберемо той, в якому американці, що служили на Шостому флоті, зупинялися найбільш часто. Готель — не місце вербовки, а місце вивчення. Блискавична вербовка — після. В іншому місці.

— Готель — пасивний шлях. Можливо, хтось заїде. Або ні. Довго чекати...

— Як рибалка, закинувши вудки... Треба знати, куди закидати і з якою наживкою.

— Добре. Наказую тобі зібрати матеріали про невеликі гірські готелі, які з різних причин продаються... Продаються не від хорошого життя.

— Товаришу генерал, я вже зібрав такі відомості, ось вони...

7

Я більше в забезпеченні не працюю. Це бачать в «забої» всі. Кожен мою долю передбачити намагається. Чи надовго мені привілеї такі. Долю передбачати неважко. Потрібно на першого шифрувальника дивитися. Він все знає. Всі таємниці. Він — барометр командирської милості і немилості.

А перший шифрувальник мене по батькові називати почав: Віктором Богдановичем. Вам шифровка, Вікторе Богдановичу. Доброго ранку, Вікторе Богдановичу. Розпишіться тут, Вікторе Богдановичу.

Це неймовірно! З першим шифрувальником такого ніколи не траплялося. Він не добуваючий офіцер, проте він до персони Навігатора найближче стоїть. За звання він підполковник. Він по імені та по батькові тільки добуваючих полковників називав, а підполковників, майорів, капітанів він ніяк не називав: вам шифровка! І не більше. І ось на тобі: згадав ім’я моє і публічно його вимовив. Головний робочий зал затих, коли він вперше це зробив. Обличчя здивовані в мій бік обернулися. У Сергійка Двадцять сьомого аж щелепа відвисла.

У той самий перший раз, коли це сталося, перший шифрувальник мене до Навігатора викликав:

— Командир чекає на вас, Вікторе Богдановичу.