Розділ «Частина третя Битва»

— Угу, — буркнув Ян, — добрий такий Мишко.

— Ніколи не думав, що зрадію, побачивши на волі ведмедя, — засміявся Батлук.

За день вони встигли пройти добрячу відстань і захід сонця зустріли на березі швидкої річки. За вечерею Андрій розгорнув мапу, довго розглядав її проти світла багаття, доки нарешті не визначився, де вони зараз перебувають.

— Річка ця — Чорох. Он там, ліворуч, кордон… колишній кордон між Туреччиною та Грузією.

Гуго поглянув на мапу і тоскно прогудів:

— Ще йти та йти… І коли ж ми дійдемо? Під старість? Туреччина, Іран, Афганістан, Пакистан, Індія…

Усі мов за командою подивилися на священика. Той спробував зробити вигляд, що нічого не відбувається, але наштовхнувся на виразний погляд Батлука. Отець Сергій якусь мить мовчав, певне, вагаючись, але все ж сказав:

— Насправді менше.

— Як де? — запитав Андрій.

— Нам лише треба дістатися до озера Ван, — неохоче пояснив священик. — Там на нас чекає допомога.

— Я ж тобі казав, — пробурмотів Ян, утім, без тіні зловтіхи.

— Чому ж ви мовчали?

— Бо то, зрештою, не лише моя таємниця.

— На нас чекає чаклун із мого світу, — раптово промовила дівчина. — Шкода, що довелося розкрити карти раніше, ніж ми планували, але так вже вийшло. Андрій почав щось підозрювати, Гуго ось засумнівався. Коли подивитися на це тверезо, то все повинно було розкритися іще раніше, бо надто вже фантастичною виглядала би ця подорож, якби ми розраховували лише на свої сили. Ми у цейтноті, а відстань… Проте, можливо, це й на користь, бо неодмінно виникла б напруга, підозра.

— Ну, знаєте… — буркнув Андрій. — Критися від командира — то вже казна-що.

— Але я мала це робити якомога довше. Не тому, що не довіряю, просто це умова, яку поставив чаклун. Ми маємо перейматися і його безпекою.

— Але ж отець Сергій був обізнаний…

— Звичайно. Та це нічого не значить, він мав про всяк випадок знати, погодьтеся. Як у вас кажуть, не можна класти всі яйця до одного кошика.

— Чаклун теж піде з нами?

— Ні, звичайно. Але він має можливість практично миттєво перекинути нас туди, куди потрібно. Принаймні, теоретично все має бути саме так.