— Що дивно? — перепитав Андрій.
— Я говорю з тобою про речі, яких не розумію, і, напевно, ніколи не зрозумію. Жаль…
— У вас немає інституту родини?
— У нас немає кохання. Принаймні, в тому сенсі, який у це поняття вкладаєте ви.
Дівчина подивилася йому в очі й тихо промовила:
— Як би я хотіла… Іноді мені дуже образливо за нас. За наш нещасний світ. Я відчуваю, що чогось не вистачає, ми всі це відчуваємо, але… Може, то і є наша Голгофа?
— Я тебе розумію.
Дівчина раптом зовсім по-земному пригорнулася до Андрія і поклала голову йому на плече. Лише кілька миттєвостей. Потім відсторонилася і прошепотіла:
— Пробач, не треба було цього робити. Але мені так хотілося хоча б ненадовго відчути себе справжньою жінкою. Вашою. Не знаю, навіщо це мені…
Вона пішла, а Батлук ще довго сидів, відчуваючи холод та порожнечу на плечі.
Із рубки вийшов Сосновський, присів поруч із Андрієм.
— Ти не проти?
— Ні.
— Про що думаєш?
— Та так… ні про що.
Помовчали.
— Знаєш, — сказав нарешті Ян, — мені здається, що отець Сергій щось приховує.
— Це не новина.
— Так, але… Завваж, при тому темпі просування, який ми зараз маємо, нам півроку знадобиться, аби дістатися до місця. А ще ж треба знайти той Центр.
— Я вже про це думав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прокляття обраного» автора Бондаренко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Битва“ на сторінці 54. Приємного читання.