Розділ «Частина друга Влада Сатани»

— Не поспішайте, — заспокоїв його Онопрієнко, — ви про все дізнаєтеся. Але для того, аби до кінця усвідомити, що вам належить зробити і наскільки це важко, треба гарно розібратися у суті того, що зараз відбувається на Землі, чому ми не маємо вибору.

Він почав говорити, і з цієї миті Обрані, перетворившись на саму увагу, не вимовили ані звуку.

— Усім вам добре відомо про те, як насправді влаштовано Всесвіт. Три світи. Хаос та Сатана. Сатана, що повстав і будь-що прагне захопити владу, Сатана, який не зупиниться навіть перед власною загибеллю та знищенням Всесвіту, аби домогтися свого.

Академік помовчав, обвів поглядом людей, що уважно його слухали, і продовжив:

— Ваше завдання — зупинити його. Зупинити підкорення світу Злом, повернути Землю на нейтральну позицію між двома іншими світами, де їй і належить бути. Це важко, а то й неможливо, але ви це зробите. Ви — Обрані, ви — ті, чиї душі вічно живуть у цьому світі, аби захищати його.

— Чому ж Бог сам не зупинить Сатану? — запитав Кримов.

— Він і зупиняє. Вашими руками.

— Надто ненадійна ми сила для цього, вам не здається?

— Що ви, — посміхнувся Онопрієнко, — ви навіть не уявляєте, наскільки це не так. Ви ж бо — знаряддя Господа, Його зброя. Що може бути могутнішим за це?

— Гаразд, але як ми це зробимо? Як перемогти легіони, що заполонили Землю? Для цього знадобиться щось сильніше за водневу бомбу.

— Така зброя є, — сказав Арутюнян.

Він підвівся з крісла і перемістився на підвіконня, щоб бути у полі зору всіх присутніх.

— Захопивши Землю, Сатана досяг лише часткового успіху. Насправді ж йому потрібні не територія, не люди, а енергетичний потенціал нашого світу, оволодівши яким, він зможе боротися за об’єднання під своєю владою усіх трьох вимірів.

Нашу планету немов оперезують енергетичні лінії, які мають доволі складну конфігурацію. Вони перетинаються, утворюючи своєрідну мережу, але розташовані приблизно в одній смузі, завширшки близько півтори тисячі кілометрів. Цей «пояс» зміщено на північ від екватора, що обумовлюється нахилом планети. У місцях перетину ці лінії утворюють енергетичні вузли, саме в них і розташовано центри світових релігій. Християнські: Рим, Київ, Стамбул, точніше, Константинополь; ісламські: Мекка та Медина; буддійський Тибет, ну і ще даоський монастир в Японії. І доки хоча б один із цих центрів у наших руках, встановлення влади Сатани над світом майже неможливе. Тому він і поневолив людей, тому і йдуть на штурм Темні, тому й гонять на забій тисячні натовпи бездушних зомбі. І коли впаде остання твердиня, влада Сатани над Землею стане повною. Зараз виникла певна патова ситуація: енергетика Землі ще непідконтрольна Злу, але й вигнати його, звісно, ми не в силі.

Однак вихід є. Єдиний для нас вихід. Десь у горах Тибету під час Великого Перемир’я, закриваючи для себе нашу реальність, представники двох інших світів залишили Храм. Центр, у якому сходяться всі енергетичні лінії. Заволодівши ним, можна викинути Сатану з нашого світу, відбудувати колишнє поле-ауру. Центр той настільки могутній, що за його допомогою з планетою можна зробити майже все: і знищити її, і просунути в часі чи просторі, і навіть змусити танцювати навколо Сонця… Отож не треба гадати, що вчинять апологети Сатани, коли захоплять цей Храм.

— Він теж в облозі? — поцікавився Шмідт.

Арутюнян похитав головою:

— Нікому точно не відомо, де той храм, як він виглядає і як діє. Вчені, які його створили та захистили від непроханих гостей всіма досягненнями науки та магії обох світів, добровільно пішли з життя, аби інформація про розташування Храму та систему його захисту не потрапила випадково ані в ті, ані в інші руки.

Сатана довго намагався знайти його. Сотні емісарів, десятки експедицій прагнули здобути ці знання. Найближче до розгадки підійшов на початку двадцятого сторіччя один російський художник та філософ. Інформацію зашифровано в його картинах, у сповнених незвичайних форм та кольорів пейзажах Тибету. Та коли Сатана дістався Землі, виявилося, що в цій інформації є невелика, але така, що істотно вплинула на точність визначення координат, помилка. Це і не дозволило поки що Темним відшукати Храм. Але вони шукають…

— А вам, вам відома ця таємниця? — хвилюючись, запитав Кримов.