— Треба узяти зброю і коней, — тихо сказала Міра.
— Треба спалити цей барліг! Всю цю сволоту! — прошепотів Чет у гніві.
Вони вийшли Надвір. Уже була ніч. У сараї знайшли якийсь одяг. На горищі, у соломі, кілька гвинтівок. Міра з Дубківським вивели коней, а Чет зачинив усі ставні на вікнах, лопатою заблокував двері, щоб з хати їх не відкрили. Далі похлюпав гасом з жерстяної каністри на стіни, а потім підпалив у кількох місцях.
— Готово. Хай тепер пожаряться, гади, — сплюнув Чет і приторочив каністру з залишками гасу до коня.
— Навіщо вона тобі? — здивувався сотник.
— У дорозі все може знадобитися, — відповів Чет. — Їдьмо!
Скоро вже мчали лісовою дорогою, яка смугою сіріла у темряві. Позаду розгорялося полум’я від хати людожерів.
Розділ 5 Небезпечні перегони
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Одного разу на Дикому Сході» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4 Незвичайний полон“ на сторінці 13. Приємного читання.