Розділ 12 Спроба № 2

— Шпиль утік. Кудись на захід. Вже і земля не тремтить, мабуть, далеко, — доповідали солдати. — А ми тут знайшли дещо.

Єрофеєва відвели до підвалу, того самого, в якому катували Чета. Там і далі працювали люди, не схожі на людей. Єрофеєв заговорив до них, питає, хто вони і як тут опинилися, але люди не помічали його. Працювали і працювали, наче неживі, наче механізми. Комполку хапав їх, струшував за плечі, але дарма. Вони не звертали на нього уваги і намагалися будь-що працювати.

— Дивні, я ще таких не бачив! — Єрофеєв повів до підвалу комісарів. Вони здивовано дивилися.

— Що це з ними? — спитав Ліберман.

— Та звідки ж я знаю? — знизав плечима комполку.

— Треба допитати місцевих, — наказав Люшков.

Місцеві розповіли все, що знали.

— Голод, катування і темрява? — перепитав Люшков.

— Ага, а ще сонця їм не можна бачити. І неба. Від цього сумувати починають. А так сидять у підвалі на ланцюгу і працюють собі, — розповів один із селян. — Це дядько Григорій таке влаштував ще до революції. У німців навчився, щоб ото так рабів з людей робити.

— Як же цікаво! — захопився Люшков.

— Що цікавого, Генріху? — не второпав Ліберман.

— Як це що! Невже не розумієш?

— Ні.

— У країні тисячі, сотні тисяч ворогів радянської влади!

Ми їх розстрілюємо, це вихід, але який нам з того зиск, окрім спокою? А можна ось так же перетворювати ворогів революції у рабів і хай працюють на користь комунізму!

— Якось недобре це, — засумнівався Ліберман.

— Це класова боротьба! — відрізав Люшков. — Вороги мусять або померти, або працею служити революції! І це дуже дієвий метод перековки! Всю контру, всі соціально-ворожі елементи можна під контролем тримати і ще користь для перемоги всесвітньої революції мати! Уявляєш, скільки всього можуть зробити сотні тисяч таких робітників! А утримувати їх коштує копійки! Тут же навіть на охорону не треба витрачатися! Та це скарб, не гірший за те золото!

— Ну не знаю, — скривився Ліберман.

— Що там знати! Провести допити місцевих, дізнатися всі подробиці. Як катувати, чим годувати, ну і так далі. А я буду в Москві ставити питання про поширення цього досвіду всією країною. Думаю, що досить вже сподіватися на всіляких чудовиськ. Що дракон, що Шпиль виявилися абсолютно неконтрольованими! А от з переробки ворогів революції на її робітників користь буде неабияка! — Люшков був у захваті, радів, що його поїздка до Охтирки матиме користь для революції.

Між тим, аероплан летів. Позаду лунало ревіння Шпиля, але воно ставало все тихішим. Дубківський впевнено керував літаком, Чет та Міра цілувалися на задньому сидінні.