Розділ 10 Великі приготування і небачена битва

— Та бозна. Але сили чималі. Десь тисяча шабель, не менше. І це, можливо, не все. Я наказав посилити охорону. Зранку будемо виступати, треба їх відігнати від міста, щоб не заважали.

— Відігнати? Не треба, — заперечив Люшков. — Навпаки, замани їй поближче. Ось сюди, — комісар тицьнув пальцем у мапу, що була розстелена на столі.

— Навіщо? — здивувався Єрофеєв.

— Треба. У нас, окрім велетня, ще одне завдання є. Треба дещо перевірити. То вишли пару ескадронів, нехай підійдуть впритул до махновців, а потім відступають потроху. По полку дай наказ, щоб вранці були готові відступати. У махновців точно тут свої люди є, нехай думають, що тікаємо ми, нехай підходять сміло. Зрозуміло?

— Так точно, — відповів Єрофеєв, але якось невпевнено. — А точно ось сюди треба махновців виводити? — комполку і сам тицьнув у мапу, куди до нього тицяв комісар Люшков: — Там же поле і ніяких наших сил. Чим ми їх зустрінемо? Гармати з міста туди не доб’ють.

— Гармати нехай залишаються на обороні міста. Як і весь ваш полк. Зустрічати махновців буде лише мій загін.

— Їх же до тисячі шабель, а вас кілька десятків усього! — зауважив Єрофеєв.

— Головне не кількість, а якість. Не хвилюйся, комполку, дамо ми махновцям прикурити. Тільки приведи їх до нас.

Буде виконано, — комполку вже збирався йти.:

— Андрію, — каже Ліберман: — Що з полоненими? Розстріляв тих двох?

— Та поки ні, — комполку намагався виглядати спокійним.

— А чого ні?

— Зранку. Воно якраз буде, наче ми відступаємо, і полонених того, — вигадав на ходу пояснення Єрофеєв.

— Дивися, щоб не втекли. Особливо дівка. Вона нам дуже потрібна.

— Двадцять бійців охороняє. Особисто перевірив.

— Добре.

— А що з нею потім буде, товаришу комісаре? — спитав Єрофеєв.

— Та що буде, — розвів руками Ліберман. — Приборкаємо велетня, а потім до стінки. З ворогами революції у нас розмова коротка. А вона — ворог. Хитрий та небезпечний ворог.

Єрофеєв кивнув і пішов. Ліберман подивився на Люшкова.

— А що ти з махновцями замислив? Думаєш панцирниками їх налякати? Так дарма. Бачили вони їх і навчилися вже з ними воювати.