Учасником «контрреволюционного заговора» – це все «липа», що йому приписали, – він теж не був. Хоча свій кінець він таки передчував:
Умру я не на постели,
При нотариусе и враче…
Але напередодні арешту, 2 серпня 1921 року, він був веселий, задоволений, і загибелі, що вже маячила у нього за спиною і дихала холодом йому в потилицю, він не відчував.
Із спогадів тих, хто його – в останній день волі, – бачив:
«Я чувствую, что вступил в самую удачную полосу моей жизни, – говорил он. – Обыкновенно, я, когда влюблен, схожу с ума, мучаюсь, теряюсь, не сплю ночами, а сейчас я весел и спокоен…»
А до смерті йому тоді залишалася доба.
Кінець свій він зустріне із завидною мужністю, що нею вразить навіть своїх убивць.
Із спогадів одного з катів поета:
«Расстрел был произведен на одной из станций Ириновской ж. д. Арестованных привезли на рассвете и заставили рыть яму. Когда яма была наполовину готова, приказано было всем раздеться. Начались крики, вопли о помощи. Часть обреченных была насильно столкнута в яму, и по яме была открыта стрельба.
На кучу тел была загнана и остальная часть и убита тем же манером.
После чего яма, где стонали живые и раненые, была засыпана землей».
Ще одна розповідь поетового убивці:
«Да… Этот ваш Гумилев… Нам, большевикам, это смешно. Но, знаете, шикарно умер… Улыбался, докурил папиросу… Фанфаронство, конечно. Но даже на ребят из особого отдела произвел впечатление. Пустое молодечество, но все-таки крепкий тип. Мало кто так умирает…»
А тоді, у 1910 році, коли до більшовицького перевороту залишалося ще сім років, він саме одружувався з Анною Горенко, яка пізніше стане славетною Анною Ахматовою, а Володимир Холодний читав його вірш «Озеро Чад» гімназистці Вірі Левченко.
Обом їм – і Вірі Левченко, і йому, Володимиру Холодному, молодим і щасливим, які вірили у своє довге-довге життя, залишалося того життя усього лише 8 (вісім!!!) років.
І це їм, майже юним, які ще й не жили в цьому світі.
Але Ніколай Гумільов вже написав пророчі рядки:
Он стоит пред раскаленным горном,
Невысокий старый человек.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга-3 І на випускному вечорі вона познайомилася з Володимиром Холодним А потім почалася війна, і треба було йти добувати для Росії чиїсь там Дарданелли, що невідомо для чого були потрібні самій Росії «Кана-аре-ечка жалобно поет…»“ на сторінці 6. Приємного читання.