TextBook Це в одній із газет з’явилася така рубрика.
«На жаль, економічні негаразди останніх місяців, – пише далі цитоване видання, – змушує багатьох переглянути плани і відмовитись від відпочинку за кордоном. (А може, це й добре? Хоч свій край пізнаємо завдяки кризі! – В. Ч.) Але не варто надто драматизувати ситуацію. Увесь світ нині переглядає свої вироблені звички. Люди відмовляються від одно-двотижневих мандрівок з авіаперельотами і багатозірковими готелями на користь коротких, але зате бюджетних поїздок на поїздах і автобусах із зупинками у 2 – 3-зіркових готелях. Сприймемо цю тенденцію і ми. Адже швидше всього, ви подивилися далеко не все цікаве в межах України…»
І далі редакція пропонує – завдяки кризі, тут їй треба вочевидь поставити плюс, – десяток українських знаменитостей, де варто побувати хоч раз за життя.
Справді-бо, завдяки кризі, що звузила наші зарубіжні поїздки – галопом, між іншим, по європах! – ми нарешті можемо ближче пізнати рідну країну з дорогим йменням Україна, у якої є що відвідати і є на що подивитися. Це хоча б дендропарк «Софіївка» в Умані, в Ужгороді можна подивитися – весна ж бо, – як цвіте сакура, а вона там цвіте-красується чи не по всьому місту; чи відвідати Кам’янець-Подільський – Стара фортеця, башта Кармалюка, костьол з… мінаретом, Старе місто, ріку Смотрич, красивий каньйон, міст «Лань, що біжить».
А Мукачево, а Львів, а Вилково з його каналами і пташиним царством, Білгород-Дністровський, знаменитий і загадковий Карадаг у Криму на Чорному морі, Асканія-Нова із неповторною саванною, а…
Так-так, Одеса.
Розділ зветься «Посидимо з Утьосовим».
«Якщо ви жодного разу не були в Одесі, звичайно, початкове знайомство з нею треба почати з Дерибасівської. Не те щоб вона являла собою дещо особливе: малоповерхові старовинні споруди, як на Подолі, кафе під відкритим небом. Просто вона знаходиться в серці міста, і від неї «струмками» до моря стікають всі інші цікаві вулиці. В Одесі не заблудитесь: у центрі на перехрестях стоять показники з назвами вулиць. Спускаючись по Дерибасівській, ви дійдете до Опери (увечері вона щохвилинно змінює свій колір), а там вже рукою подати до Приморського бульвару, пам’ятника Дюку і Потьомкінських сходів, що ведуть на Морвокзал. Там приєднаєтесь до прогулянки на катері уздовж берега (50 гривень). Потім підніметесь в місто фунікулером. Описану вище частину Одеси ви «засвоїте» за півдня. Після обіду можна побродити по колоритних одеських двориках, посидіти в кафе, сходити на виставу в дельфінарій «Немо».
Другий день присвятите екскурсіям. Для цього зверніться в екскурсбюро біля залізничного вокзалу. Вибір у вас такий: оглядова, «Одеса кримінальна», «Літературна Одеса», поїздка в катакомби (все по 50 – 100 грн). Або від автостанції «Привоз» відправитесь в аквапарк «Посейдон» – 60 грн за 3 години…»
Згадується і пам’ятник Леоніду Утьосову – на бронзовій лавочці він сидить у Міському саду…
Хто ж проти того, аби посидіти в Одесі з Леонідом Утьосовим!
Жаль, але екскурсійний маршрут чомусь так і не запрошує бажаючих відвідати в Одесі вулицю Преображенську, що неподалік Спасо-Преображенського собору, у якому відспівували загадкову і досі незбагненну, а відтак і таємничу зірку «Великого німого»…
Вона стоїть на Преображенській, неподалік того місця, де колись був фасадний флігель дому Папудових, у якому урвалося її трагічно коротке життя, як спалах блискавки під час літньої грози; стоїть у повний зріст на постаменті, що символізує сцену.
Молода і гарна, струнка й приваблива в широкополому капелюсі і довгому платті, що його злегка підтримує правою рукою…
Біля її ніг – себто на сцені, – лежать відлиті з бронзи квіти.
Ви покладете до них свої квіти – і бронзові, й ваші, – вони спалахнуть у промінні сонця, як живі…
І здається тоді, що й сама «королева екрана», померши в лютому 1919 року, насправді жива. І ось-ось зійде з постаменту, що символізує сцену…
Вона прожила у цьому, як прийнято казати, не кращому світі (а хіба є для людей планети Земля інший, кращий світ?) 26 років, 6 місяців і 7 днів…
26 років, 6 місяців і 7 днів…
За віковим періодом життя людини, юнацький вік (перед тим був підлітковий) у хлопчиків і дівчаток триває до 17–21 року.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта-4 …Ти заговориш, коли вже мене не буде“ на сторінці 22. Приємного читання.