TextBook Но душой буду юн, как они!
И просить буду доброго Бога,
Чтоб продлил мои грешные дни!
Вырастут доченьки, доченьки мои…
Будут у них ноченьки, будут соловьи!
А закроют доченьки оченьки мои —
Мне споют на кладбище те же соловьи.
1945
Про самого співака ми тоді майже нічого не відали, лише знали, що був колись у Росії – до 1920-х років – дуже популярний і неповторний бард, яким захоплювалась вся Росія. Коли ж він повернувся в СРСР у 1943 році і до самої його кончини у 1957 році, жодного диску в СРСР на випускали. І ось у нас перший диск – ми без тями з радощів!
Та яким же був мій подив, коли десь через півроку по тому, зайшовши в Москві до «Детского мира», я побачив там цілі купи платівок Вертинського – це була та сама, що ми її ледь-ледь придбали і то лише по дзвінку «нужного человека». А виявляється, вона й через півроку не була продана, і можна було її брати без будь-якого дзвінка «нужного человека». Ба, її навіть продавали як «нагрузку» до більш ходових товарів!
А суть у тому, що Олександр Вертинський, справді колись у Росії архі-архіпопулярний, після більш як чвертьвікової заборони в СРСР, був уже геть забутий! Та й коли він повернувся з еміграції мало не тридцять років його в СРСР все одно не видавали…
Популярність прийде до нього пізніше, через роки й роки після його кончини. Сподіваюсь, що тепер уже назавжди.
І лунає, лунає з Інтернету пісня, написана ним у Парижі, в 1934 році:
Замолчи, замолчи, умоляю,
Я от слов твоих горьких устал.
Никакого я счастья не знаю,
Никакой я любви не встречал.
Не ломай свои тонкие руки.
Надо жизнь до конца дотянуть.
Я пою мои песни от скуки,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта-2 В бананово-лимоннім Сінгапурі, співа і плаче океан…“ на сторінці 34. Приємного читання.