TextBook Вертинському-емігранту, який кілька років тому полишив більшовицьку Росію, ці рядки багато що розповіли…
Це була дивна, фантастичного враження збірочка! Здавалося, що їх насправді дві – під однією обкладинкою. Одна – це п’яна Москва кабацька, що вивертала душу істинно руським загулом і руською «удалью молодецкой». (Із «Листа до матері»: «И тебе в вечернем синем мраке / Часто видится одно и то ж: / Будто кто-то мне в кабацкой драке / Саданул под сердце финский нож».)
Це одна збірка у збірці «Москва кабацкая». Друга – ніжно-сповідальна, що сягала високих вершин ліризму. А тому в збірці було все: чорне і біле, пітьма безпросвітна і лагідне світло, крик і шепіт, святість і гріх, надія і безнадія, воскресіння і загибель…
Шум и гам в этом логове жутком,
Но всю ночь напролет, до зари,
Я читаю стихи проституткам
И с бандитами жарю спирт.
І поруч:
Ты такая ж простая, как все.
Как сто тысяч других в России.
Знаешь ты одинокий рассвет,
Знаешь холод осени синий…
Рівномірно гули над бурхливою внизу Атлантикою потужні мотори, несучи до Європи крилату машину, а йому здавалося, що він не в салоні літака над чужим океаном, а… в Росії. У тій Росії, яку він залишив ще 1920 року, вирушивши у свої емігрантські мандри, а Росія залишилася там – десь далеко-далеко. Наче на іншій планеті в іншому зоряному сузір’ї, іншого Всесвіту…
Невже він залишив її назавжди?
І від думки такої – мороз по спині. І щось наче обривається в душі і стрімголов падає кудись у бездонну і холодну прірву.
У тій прірві – безодня. Не можна у неї пильно задивлятися, ні-ні. Безодня має ту особливість, що коли у неї пильно вдивляєшся, вона раптом почне вдивлятися на тебе, в душу твою, і це неодмінно скінчиться твоєю погибеллю. У тій бездонній прірві.
Він був згодний з поетом далекої, залишеної ним Росії, що «Так мало пройдено дорог, / Так много сделано ошибок…»
З одним однак уточненням: на відміну від Єсеніна, доріг у нього пройдено багато, але ж і помилок зроблено справді чимало…
А безодня… У безодню він намагався не заглядати – принаймні поки що. Рано ще. Передчасно.
У безодню – рано і передчасно, – загляне Сергій Єсенін, і це скінчиться для нього крахом – безодня теж зверне на нього свою пильну увагу…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта-2 В бананово-лимоннім Сінгапурі, співа і плаче океан…“ на сторінці 14. Приємного читання.