— А я казав — він постійно тут!
Високий старшина, не зважаючи ні на кого, ступив до столу, простягнув Климові розкриту п’ятерню долонею вгору.
— Яким вітром, Арсенич. Давно не бачились, — Клим потиснув руку, але поглядом ковзав по його мовчазному похмурому супутнику.
— Позавчора саме пиво пили, — прогудів Павло Арсенич. — Коли так міряти, то давненько.
— Бачте, поговорили, — нарешті озвався Шацький, звертаючись до Зінгера.
— Ми не закінчили, — вперся той.
— Пане Зінгере, хіба не бачите — знову в пана Кошового починаються справи державної ваги. До того ж, ви завжди можете знайти його вдома.
— Не завжди, — вставив Клим. — Тому й маю честь приймати його тут.
— А що відбувається? — старшина з цікавістю покрутив головою. — Хтось комусь заважає?
— Шацький, будьте добрі, проведіть нашого гостя, — зітхнув Кошовий.
Зінгер сердито зиркнув на нього, вдягнув капелюха.
— Я знайду дорогу сам. Не турбуйтеся. А вас дуже прошу подумати, пропозиція вигідна.
— Не обіцяю. Та триматиму в голові. Можливо, якась нагода випаде.
— Гарно подякував і за це, — Зінгер розкланявся. — Перепрошую шановне панство.
Коли він вийшов, не стримавшись й грюкнувши дверима, похмурий чоловік мовив хрипато:
— Інших сторонніх так само попрошу.
— Та він свій! — вигукнув Арсенич. — Ми з ним колись шпигуна ловили, забули, чи що, пане Снігур?
— Ви чудово розумієте, як нам зараз потрібен розголос, — відчеканив Михайло Снігур.
— Ляхи з того вже роздмухують цілу історію, — відмахнувся старшина. — Гірше не буде.
— То що, скличемо тут віче?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офіцер із Стрийського парку » автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ перший Климентій Кошовий, особа без певних занять“ на сторінці 7. Приємного читання.