Розділ «Глава 4»

Учнів швидко розділили на групи. Нік анітрохи не здивувався, коли поруч з ним залишився Касталатус, Гвелінтор і додалася дівчина з клану Роз Петал Ар Собр. Як виявилося, у неї теж було Зерно магії Води. А от вибір викладача, який повинен був ними займатися, Ніка відверто порадував. Це була Магістр Квіта Лоре. В нескінченній суєті перших днів він зовсім про неї забув, але зараз зрадів, що саме вона проводитиме ритуал.

— Добрий день, учні. Ніку, Гвелінторе і Касталатусе, ви мене вже знаєте. А вас, ученице, звуть Петал Ар Собр. Вірно? — запитала Квіта, звертаючись до дівчини. — Добре. Ви підете зі мною на процедуру первинної ініціації. Вона відбудеться на нашій кафедрі. А декого особливо попереджаю відразу. Жарти тут недоречні.

Нік задоволено посміхнувся, розуміючи, що останні слова були звернені тільки до нього. Решта і так були налякані, схвильовані та серйозно налаштовані. Квіта подивилася на задоволену пику Ніка, насупилася, розвернулася й мовчки повела учнів на кафедру магії Води. Піднявшись на третій поверх, вони пройшли кафедру чар Рослин, за ними починалися володіння магів Води. Минувши двері кафедри, Квіта зупинилася біля входу в один з навчально-практичних залів.

— Так. Першою процедуру пройде Петал. Решта сідайте тут та чекайте. Для особливо нахабних повторюю. Не шуміти і не заважати проводити процедуру, — суворо сказала Квіта, дивлячись на Ніка, чим розсмішила його ще більше.

Перелякана учениця зайшла в зал разом з Магістром, а троє учнів сіли на лавці біля залу і стали чекати.

— Слухай, Ніку, я розумію, чому тебе та Петал відправили до Магістра Квіти Лоре. Ну, мене теж зрозуміло. Я без Зерна. Все одно, хто проведе обряд. Але чому разом з нами відправили Касталатуса, зовсім незрозуміло, — запитав Гвелінтор, коли сидіти в тиші стало нестерпно.

— Та я й сам дивуюся. Може, Магістра Атавхаї немає на місці. Чи обряд первинної ініціації може провести будь-який Магістр. Так чому б не викладач-куратор? Тим більше що решта з побоюванням ставляться до дару Касталатуса, — відповів Нік.

— Ви знаєте, я вже й сам не радий цьому дару, — сумно сказав учень. — Як вдома від мене всі шарахалися, так само й тут. Ну, правда, вбити не хочуть, але намагаються триматися від мене подалі.

— Не переживай через це, — спробував заспокоїти друга Нік. — Ось пройдеш ініціацію, будеш займатися, станеш магом. А Некромантів хоч і бояться, але поважають усі, ще й роботи у них більше за інших. А коли познайомишся зі своїм викладачем, так взагалі героєм станеш.

— А ти знаєш, хто буде викладачем темної магії у мене? — пожвавішав Касталатус.

— Довелося познайомитися. Але поки розповідати не буду. Думаю, скоро ти сам з ним побачишся, — відповів Нік і хитро посміхнувся.

Пройшло десь півгодини. Двері в зал відчинилися і на порозі з’явилася Петал. Вона була задоволена та горда собою, посмішка не сходила з її вуст. Вона пройшла повз інших учнів, подивившись на них зверхньо. Неначе вона вже була справжнім магом, а вони ще ні.

— Гвелінторе, ти наступний, — сказала Магістр Лоре, визирнувши з класу.

Мабуть, процедура первинної ініціації для учнів без магічного Зерна була трохи коротшою, бо не минуло й хвилин двадцяти, як задоволений Гвелінтор вийшов із залу та помчав у житлову зону до інших учнів хвалитися.

— Нік Еліша. Заходь. — сказала Квіта, без особливої радості.

Нік увійшов до зали. Це була невелика кімната, зовсім без столів. Біля стіни стояли стільці, а посередині були розкладені мати. Стіни кімнати були голими, без будь-якого декору. Очевидно, тут проходили заняття з практичної магії. Вся підлога була прорізана каналами для відводу води, які збиралися біля стіни у спільний злив. Нік пройшов в центр кімнати та всівся на м’які мати.

— Чого ти туди сів? Сідай на стілець. Треба півгодини перечекати, щоб не викликати підозр, — сказала Квіта і сіла на один зі стільців біля стіни.

— Я теж радий тебе бачити, — з посмішкою відповів учень, залишаючись на матах. — Тут м’яко, а на дерев’яній лавці я вже насидівся. Дупа болить.

— Ніку, поводься пристойно. Ми ж, здається, домовилися про це у Зонколана, — парирувала Квіта, не бажаючи підтримувати жарти.

— А ти сьогодні чудово виглядаєш, — продовжував Нік гнути свою лінію, не звертаючи уваги на зауваження Квіти.