TextBook Але задні лапи однієї тремтіли. Їй не терпілося вчепитись у мене.
Змах крил, і я повернулася до другої.
Потвора загарчала, готуючись напасти.
Мені було страшно. Адже це були перші потвори, послані, щоб убити мене.
А провалля розчахутих дверей вабило і кликало.
— Іди, — нашіптував хор голосів, — повернися до Міста. Запали в ньому вогні.
— Нічого цього немає. Нічого цього не було.
— Повернись і забудь цей сон.
— Це тільки сон.
Голос Мачухи — з іншого боку:
— Йди до мене, Крихітко, я сховаю тебе. Йди. Я не дозволю їм…
— Песику! — покликала я.
Він не озвався.
— Вовче!
Замість виття — шепіт:
— Іди до нас, — голос Мачухи. — Іди.
— Котику-братику!!!
І луною лемент убитого в глибині вежі гвардійця:
— А-а-а-а-а-а…
Того, що я не врятувала.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 16. Приємного читання.