TextBook — Облиш, — усміхалася я.
Він сидів, я лежала, закинувши руки за голову. Літній день. Диво сонцестояння.
— Ти маєш бути готова, — сказав Кіт.
— Я, — сказала я, — зроблю «пах», — і видобула пістолет так швидко, що Кіт усміхнувся лише після того, як побачив його.
— Чорні потвори… Колись…
Цей час настав.
Я сховала пістолет і ступила крок.
— То що, безликі, хто ви в нас?
Вони мовчали, вони чекали на мене.
Розкинути руки й зібрати в собі все, що тільки є.
Найменші відчуття. Відмовитися від думок, перетворитися на скло. Бачити тільки те, що всередині. Холод вежі. Я відчула його. Холод і зло.
Забути про нього.
Жодної думки. Тільки потвори і я.
— Крих-х-х-хітко…
Але в мене вийшло! Я разкинула руки й обсипала все навкруги іскрами світла.
І я побачила потвор. Чорних, завислих у стрибку. З двома величезними зубастими пащами, що стікали чорною слиною.
Хто може вбити янгола? Тільки чорна потвора.
Я припала до землі. Від землі тхнуло могилою. Потвора промахнулася.
Я підхопилася й стрибнула вбік, друга потвора розпорола іклами повітря.
Змах крильми — Крихітка злетіла догори. І жодна з них не дістала мене, приземлившись після стрибка та завмерши.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 15. Приємного читання.