— Ми поквитаємося з вами!
Після того, як постріл вибивав супротивника з сідла, і той завмирав на асфальті. Після того, як вершник перестрибував через капот авта, розвертав свій залізний Байк і стріляв у тих, що таки зуміли вбити його, а потім підпалити мотоцикл.
Останні патрони, нечутно натиснутий курок та байдужий погляд на спрямовану в обличчя цівку. Випадковий постріл та безпалий старий, що завис на шматках арматури свого зруйнованого балкона.
Дзвінкий вигук підлітка:
— Я вбив його!
— Вітаю.
— То візьмете мене до себе?
Мотузка з гаком, закинута за барикаду. Висмикнутий звідти воїн. Постріл у голову, поцілунок у мертві губи і закинутий назад мрець.
— Браво! — я плескала в долоні.
Мені подобалося, як вони билися, було однаково, хто переміг.
Поранені, що підводилися з землі. Остання агонія Байка, припинена пострілом милосердя. Дві дівчини:
— Не розмазалося?
— Ні, все клас.
Я плескала:
— Молодці!
— Хто з нас молодець? — запитав, зупинившись біля мене, вершник.
— Ви, — відразу сказала я.
— Я не бачу в тебе герба.
Я повернулася спиною, показала вибите на цупкій шкірі куртки — «Крихітка» над черепом квітки, що народила мене.
— Хочеш зі мною?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 5. Приємного читання.