Розділ «Літературно мистецькі усмішки»

Перший приїду до Білкуна і скажу:

— Став діагноза! Який у мене в серці шум, систолічний чи на аорті?

І як не вгадає… забракую оповідання в «Перці»!

Десяток оповідань у книжечці М. Білкуна «Старий друг». Про що пише молодий автор?

«Старий друг». Зустрічаються давні друзі. Після привітань і т. ін. один із них раптом:

— Від тебе, Федю, в мене секретів нема. Розумієш, Федю, розлучаюся я з Галиною…

Виявляється, що нова любов — молода, з тридцять другого року. І почалося:

— Тактак. Молодааа, двадцять три роки. У тридцять другому ми з тобою інститут закінчили.

І, наводячи різні життєві приклади, старий друг доводить свого дружка до розпачу:

«— Хай би, — сопе дружок, — він мене краще лаяв, умовляв не розлучатися з Галиною, а то ні, крає серце по кусочку і сіллю присипає…»

Оповідання «Голова за ґратами» і «Слухали — ухвалили» про невдах колгоспних керівників.

«Мусій Петрович», «Докопався», «Ревізори» — бичують підлабузників, наклепників, брехунів, нехлюїв.

«Стультус» — висміює молодого дурня, що з великого розуму розписав себе татуїровкою.

«Вогні під зорями» — дотепна пародія на наших горе-драматургів.

Всі Білкунові оповідання сюжетні, написані хорошою мозок) і посправжньому смішні.

Білкун добере знає дитячу психологію, — чудесні в нього речі для дітей («Страшна помеха», «Дорогі гасла»).

Білкун — спостережливий письменник, він уміє, дивитися навкруги себе і вміє побачити смішні явища.

Дуже приємно і дуже радісно відзначити, що «нашого полку прибуло».

Ну що ж? Доброї вам путі, дорогий товаришу Миколо!

Вище голову! — це для того, щоб ширший виднокруг був — життя спостерігати.