Розділ «ПРИМІТКИ»

12 лютого, 52

С. 464. Переклав отож я «Ревізора»… — П'єса М. В. Гоголя «Ревізор» у перекладі Остапа Вишні опублікована у виданні: Гоголь М. В. Драматичні твори. (Переклад з російської мови за pen, Максима Рильського). — К., 1952.

14 лютого, 52

С. 465. Коломійченко М. С. — Див. приміт. до усмішки «Отак і пишу».

С. 466. Кальченко Іван Іванович (нар. 1904 р.) — хірург, заслужений діяч науки Української РСР.

Коломійченко Олексій Сидорович (1898–1974) — український радянський оториноларинголог, заслужений діяч науки Української РСР.

28 червня, 52

С. 469. Стражеско Микола Дмитрович (1876–1952) — радянський терапевт, академік АН СРСР, АН УРСР, АМН, Герой Соціалістичної Праці (1947).

Образцов Василь Парменович (1849–1920) — російський терапевт, вчений; створив класичний опис клініки інфаркту міокарда (1910 p., спільно з М. Д. Стражеско).

С. 470. Воробйов Володимир Петрович (1876–1937) — радянський анатом, академік АН УРСР; розробив нові методи анатомічних досліджень; брав участь у бальзамуванні тіла В. І. Леніна.

Гіршман Леопард Леопольдович (1838–1921) — український офтальмолог, засновник очної клініки в Харкові (1870).

Шатилов Петро Іванович (1869–1921) — український терапевт, професор Харківського університету; розробляв проблеми діагностики і терапії, мікробіології та епідеміології; в 1912 р. застосував у Харківському військовому госпіталі вакцину проти черевного тифу.

ІІ

С. 471. Собінов Леонід Віталійович (1872–1934) — російський співак, народний артист республіки (1923), у 1897–1933 рр виступав на сцені Великого театру в Москві

ІІІ

С. 471. Марджанішвілі Коте (Марджанов Костянтин Олександрович, 1872–1933) — актор грузинського та російського театрів, народний артист Грузинської РСР. Широковідома в історії радянського театру його постановка спектаклю «Фуенте Овехуна» Лопе де Веги (1919 p., Київ; 1922 p., Тбілісі).

Чхеїдзе Ушанги Вікторович (1898–1953) — грузинський радянський актор, народний артист Грузинської РСР, у 1928–1935 рр виступав у Театрі імені К. Марджанішвілі

ІV

С. 471. Театр Соловцова — існував у Києві як Товариство драматичних артистів з 1891 р. У 1893 р. — російський театр М. М. Соловцова (заснований Соловцовим, Недєліним, Чужбиновим, Пісоцьким). На базі Театру Соловцова 1919 р. засновано Другий театр Української Радянської Республіки імені В. І. Леніна.

Соловцов (Федоров) Микола Миколайович (1857–1902) — російський актор, режисер, театральний діяч, засновник стаціонарного російського драматичного театру в Києві (1891). Після його смерті театр очолювала М. Глєбова, пізніше — І. ДуванТорцов, М. Синельников.