Розділ XVIII

В лабораторії на скляній баночці з ціаністим калієм — пальці Протоклицької. Зате ніде не було відбитків пальців Касіци.

Я глянув на Журку: тепер мені було зрозуміло, чому у нього болить голова.

Трепка з інтересом переглянув результати дактилоскопічних досліджень.

— Дуже шкода, друже, — звернувся він до Журки, — але виходить, що лихий старигань Касіца, мабуть, надівав рукавички.

Журка не відповів.

— А крім того, це дуже цікаві результати, — закашляв Трепка. — Дуже цікаві і повчальні.

— Це все, що ви можете сказати? — скривився Журка.

Трепка похитав головою.

— Ні. Я ще радив би вам вивчати грецький алфавіт. Дуже раджу. Вивчайте, друже, грецький алфавіт.

Журка спідлоба глянув на Трепку і, ображений, відійшов.

Трепка подивився вслід йому і зітхнув.

— Наш друг Журка, на жаль, тільки вовк. А на вовків є вовчі ями. Здається, хоробрий Журка впав у таку яму і, боюся, що вже не вилізе з неї.

— Чи не час вам узяти кермо в свої руки? — запитав я.

— Ні. Наш друг Журка надто честолюбний, і я не хотів би його образити.

— Але ж успіх слідства… — зауважив я.

Трепка перебив мене:

— Слідство розвивається нормально, будь спокійний, хлопче.