Розділ «ТЕРПІННЯ І ТРУД»

— У мене ще із зими були, — відповідав Коля, розбираючи мотор і знімаючи заводське мастило. — І ще я велосипед продав. І батько, звичайно, допоміг.

— Правильно, — казала бабуся хвилин через п’ять. — Справа вартісна. Ти надовго?

— Завтра увечері поїду. У школу ж треба.

— Правильно, — говорила бабуся і знову починала ворушити губами, розбираючи складні слова.

— Дані у нього просто фантастичні, — сказав Широнін. Мотор лежав посеред кімнати на газетах, і його заводські чужі запахи потіснили мирні і теплі запахи будинку бабусі. — Але модель експериментальна. Доведеться помарудитись.

— Марудься, — відказала бабуся. — Ми всі, Широніни, уперті. А це що?

Вона дістала з проспекту декілька листків.

— Заводські анкети, — сказав Коля. — Через місяць я повинен послати звіт, як їх дітище трудиться. А через півроку ще один звіт. І список несправностей. Вони і самі дізнаватимуться. Адресу узяли, телефон.

— Значить, самі собі не довіряють, — сказала бабуся. — А грошей багато узяли?

— Сто вісімдесят. Недорого.

— Значить, по справедливості вирішили. А гарантія є?

— Гарантія — рік. Можна гроші назад отримати.

Наступного ранку Коля перетягнув мотор до човна. Він вирішив спочатку укріпити у човні транець. Від сусіднього будинку спустився чоловік у джинсах, витираючи руки ганчіркою.

— У вас, кажуть, теж «Бурун»? — запитав чоловік.

— А ви, напевно, турист з Москви? — сказав Коля.

— Так, — зітхнув чоловік у джинсах і поправив окуляри товстим коротким пальцем. — Новини тут розповсюджуються миттєво. Нам з вами не пощастило.

— Чому? Не ладнається з мотором?

— Не те слово, — сказав турист з Москви. — Це суцільний жах.

Потім турист всівся на колоду і мовчки спостерігав, як Коля обтісував дошку, прибивав її до човна, встановлював мотор і підливав у бак олію. Колі дуже хотілося, щоб у нього мотор завівся відразу і цим він уразив би москвича. Йому здавалося, що москвич дивиться на нього поблажливо, як на хлопчиська. Укріпивши мотор, Коля сів у човен, відштовхнувся веслом від берега. Човен м’яко гойднуло. Зверху поспішала бабуся.

Мотор завівся відразу. Москвич навіть підвівся від здивування. Коля не поспішав. Він дав мотору гарненько покрутитися на холостих обертах. Він слухав, як стукає мотор, і звук йому не подобався. Але Коля не подавав вигляду, що турбується. І щойно він хотів перемкнути його на швидкість, як мотор заглух.