Розділ XIII ПІДВІШЕНИЙ ДО СТОВПА

Морське вовченя

ПІДВІШЕНИЙ ДО СТОВПА

Однак я не втратив самовладання і знов почав думати, яким чином зробити так, щоб хвилі не перекочувались через мене. Звичайно, я міг піднятися вище, не розстібаючи ні одного ґудзика. Але як мені втриматись там? Адже я знову сповзу вниз. От коли б там була яка-небудь зарубка, сучок, цвях! Або коли б у мене був ніж, щоб зробити надріз на стовпі! Проте сучок, зарубка, цвях, ніж, надріз — про це я міг тільки мріяти!

Та ні, я помилився, явно помилився! Я згадав, що стовп угорі тонкий і що вершечок ніби стесаний і загострений, а на вістря надіто бочку, вірніше, верхній кінець стовпа входить в дірку на дні бочки.

Я також пригадав, який вигляд має тонка частина стовпа: там навколо нього є виступ, так званий «комір». Чи можна буде зачепити за той виступ куртку, щоб вона не сповзала вниз? Пощастить мені в цьому чи ні, але спробувати треба. Іншого виходу в мене не було.

Перш ніж нова хвиля накрила мене, я «атакував» верхівку стовпа і спробував зачепитись за виступ. Нічого не вийшло — я з'їхав униз, де на мене чекали знайомі прикрості —люті хвилі, що накривали з головою.

Все лихо було в тому, що я не міг як слід звести комір куртки, тому що заважала голова.

Я знов поліз угору. Як тільки хвиля схлинула, в мене виникла нова надія: я ж можу зачепитися біля бочки не курткою, а чимось іншим!

Але чим? Це я теж придумав. Ви зараз довідаєтесь, що саме. На плечах у мене були шлейки, і, на щастя, добрячі. Не якісь там полотняні, а два міцних ремені з оленячої шкіри. На них я й вирішив повиснути.

Я не гаяв часу. Сидіти внизу було не дуже приємно, і я знову рушив у подорож до бочки. Куртка допомогла мені. Відкинувшись усім тілом назад і міцно обхопивши стовп ногами, я дістав можливість держатися на ньому довше.

Таким чином, руки в мене були вільні, і я зняв шлейки. Діяв я надзвичайно обережно, незважаючи на незручну позу, і страшенно боявся впустити їх, коли зв'язував обидва ремені докупи. Вузол я зробив якомога міцніший, намагаючись при цьому не дуже вкорочувати шлейки, бо кожний їх дюйм був для мене дорогоцінний.

Після цього я зробив на одному з кінців зашморг, накинув шлейки на стовп, просунув їх вгору, поки вони не опинились вище виступу, і затягнув зашморг. Лишалось тільки пропустити другий кінець шлейок під застебнуту на всі ґудзики куртку і ще раз зав'язати їх. Усе це я зробив досить швидко і, відкинувшись назад, навалився усім тілом на шлейки. Я навіть підібгав ноги і кілька секунд висів, наче повішений. Якби тієї миті якийсь штурман побачив мене у нічний бінокль, він безперечно, подумав би, що я самогубець або що хтось вчинив жахливий злочин.

Я вкрай знесилів, наковтався води і навіть не усвідомлював усього комізму свого становища. Але тепер я міг сміятися, бо всяка небезпека минула. Я врятувався від смерті. Це було все одно, що побачити Гаррі Блю з човном за десять ярдів від себе. Хай скаженіє буря і ллє дощ, хай свище вітер і лютують навколо мене пінясті гребені хвиль! Ніщо тепер не одірве мене від стовпа!

Правда, я влаштувався не дуже зручно, але тепер, коли небезпека була позаду, я почав думати, як умоститися краще. Найскрутніше доводилося ногам: вони раз у раз зривалися, і я повисав на шлейках.

Це було неприємно і навіть небезпечно, до того ж дратувало мене. Та і з цього становища, як з усякого іншого, мав бути вихід. І справді, я швидко знайшов його. Розірвавши знизу до колін колоші своїх штанів, — вони були з тієї ж цупкої тканини, що й куртка, — я скрутив їх джгутом, обмотав навколо стовпа і міцно зав'язав. Це забезпечило відпочинок ногам. Таким чином, напівсидячи, напіввисячи, я провів решту ночі.

Якщо я скажу, що в свій час почався відплив і риф знов оголився, ви, мабуть, подумаєте, що я негайно відв'язався від стовпа і спустився вниз. Але ні, я не зробив цього, бо більше не довіряв рифу.

Мені було незручно, але я терпів це, боячись, щоб не довелося починати всього з початку. До того ж я знав, що на стовпі мене швидше помітять, коли розвидниться, і пошлють допомогу.

І мені послали допомогу, вірніше вона прийшла сама. Не встигла Аврора позолотити небосхил, як я побачив човна, що з усією можливою швидкістю плив до острівця. Коли він наблизився, я побачив те, що й сподівався побачити: за веслами сидів Гаррі Блю!

Не буду розповідати вам, як повівся Гаррі, вистрибнувши на риф, як він сміявся, кричав і розмахував веслом, як обережно і з якою радістю він зняв мене з стовпа у човен. Коли ж я розказав йому все від початку до кінця і повідомив, за яких обставин його ялик потонув, він не розсердився на мене, а тільки розсміявся і сказав, що могло бути й гірше. І від того дня він ні єдиним словом не дорікнув мені, що я втопив його ялик.

Наступний розділ:

Розділ XIV ЗАВТРА — В ПЕРУ!


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Морське вовченя» автора Рід Майн Томас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XIII ПІДВІШЕНИЙ ДО СТОВПА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Томас Майн Рід МОРСЬКЕ ВОВЧЕНЯ

  • Розділ I МОЇ ЮНІ СЛУХАЧІ

  • Розділ II ВРЯТОВАНИЙ ЛЕБЕДЕМ

  • Розділ III ПІДВОДНА ТЕЧІЯ

  • Розділ IV ЯЛИК

  • Розділ V РИФ

  • Розділ VI ЧАЙКИ

  • Розділ VII ШУКАННЯ МОРСЬКОГО ЇЖАКА

  • Розділ VIII ЯЛИК ПОПЛИВ ЗА ВОДОЮ

  • Розділ IX СИГНАЛЬНИЙ СТОВП

  • Розділ X Я ПРОБУЮ ВИЛІЗТИ НА СТОВП

  • Розділ XI ПРИПЛИВ

  • Розділ XII Я ТРИМАЮСЬ ЗА СТОВП

  • Розділ XIII ПІДВІШЕНИЙ ДО СТОВПА
  • Розділ XIV ЗАВТРА — В ПЕРУ!

  • Розділ XV ВТЕЧА З ДОМУ

  • Розділ XVI «ІНКА» ТА ЇЇ ЕКІПАЖ

  • Розділ XVII НАДТО МАЛИЙ!

  • Розділ XVIII Я ПРОКРАДАЮСЬ НА КОРАБЕЛЬ

  • Розділ XIX УРА! МИ ВІДЧАЛИЛИ!

  • Розділ XX МОРСЬКА ХВОРОБА

  • Розділ XXI ПОХОВАНИЙ ЖИВЦЕМ!

  • Розділ XXII СПРАГА

  • Розділ ХХІІІ СОЛОДКИЙ ЗВУК

  • Розділ XXIV ДІРКА В БОЧЦІ

  • Розділ XXV ЧІП

  • Розділ XXVI ЯЩИК З ГАЛЕТАМИ

  • Розділ XXVII БОЧКА З БРЕНДІ

  • Розділ XXVIII СКОРОЧУЮ РАЦІОН

  • Розділ XXIX МІСТКІСТЬ БОЧКИ

  • Розділ XXX ЛІНІЙКА

  • Розділ XXXI «QUOD ERAT FACIENDUМ»[20]

  • Розділ XXXII СТРАХ ПЕРЕД ТЕМРЯВОЮ

  • Розділ XXXIII ШТОРМ

  • Розділ XXXIV САМОРОБНИЙ КУХОЛЬ

  • Розділ XXXV ТАЄМНИЧЕ ЗНИКНЕННЯ

  • Розділ XXXVI БРИДКИЙ ПРИХІДЬКО

  • Розділ XXXVII ПАЦЮКИ

  • Розділ XXXVIII ВСЕ ЗА ПАСТКУ!

  • Розділ XXXIX ВОРОЖА ЗГРАЯ

  • Розділ ХL НОРВЕЗЬКИЙ ПАЦЮК

  • Розділ XLІ СОН І ДІЙСНІСТЬ

  • Розділ ХLII ДОВГОЖДАНИЙ МІЦНИЙ СОН

  • Розділ ХLIII ШУКАЮ ЩЕ ОДНОГО ЯЩИКА З ГАЛЕТАМИ

  • Розділ ХLIV Я ЗАХИЩАЮ КРИХТИ

  • Розділ XLV ЗНОВ УКУС

  • Розділ ХLVI ТЮК ПОЛОТНА

  • Розділ XLVII EXCELSIOR[24]

  • Розділ XLVIII ПОТІК БРЕНДІ

  • Розділ ХLIХ НОВА НЕБЕЗПЕКА

  • Розділ L КУДИ ПОДІВСЯ МІЙ НІЖ?

  • Розділ LI ПАСТКА

  • Розділ LII КІЛЬКА ЗА РАЗ

  • Розділ LIII В ІНШИЙ БІК

  • Розділ LIV В ІНШИЙ БІК

  • Розділ LV СТОЮ НА ВЕСЬ ЗРІСТ

  • Розділ LVI БУДОВА КОРАБЛЯ

  • Розділ LVII СЕРЙОЗНА ПЕРЕШКОДА

  • Розділ LVIII В ОБХІД ФОРТЕПІАНО

  • Розділ LIX ЗЛАМАНЕ ЛЕЗО

  • Розділ LХ ТРИКУТНА КОМІРКА

  • Розділ LХІ ЯЩИК З ДАМСЬКИМИ КАПЕЛЮШКАМИ

  • Розділ LХII МАЛО НЕ ЗАДИХНУВСЯ

  • Розділ LХIII СВІТЛО ТА ЖИТТЯ

  • Розділ LХIV ЗДИВУВАННЯ КОМАНДИ

  • Розділ LХV ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи