TextBook За річкою, в затінку дерев
Розділ XI
Полковник зашепотів, міцно пригортаючи її до серця, і в його схвильованому шепоті, ледь чутному, наче тихенький посвист собаці, звучала безнадія:
— Я шалено тебе люблю! Але ж ти мені водночас і дочка. I я ні за чим не жалкую, бо ж місяць наш батько і наша мати! Ну, а тепер ходімо вечеряти!
Він шепотів їй так тихенько, що той, хто не любить, ніколи б цього не почув.
— Гаразд, — мовила дівчина. — Ходімо. Але спершу поцілуй мене ще раз.
Наступний розділ:
Розділ XII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «За річкою, в затінку дерев» автора Хемінгуей Ернест на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XI“ на сторінці 6. Приємного читання.