Пішла.
Трохи згодом чути: дзень – ключ у замку і далі енергійна із-за стіни Андрієва команда:
– Замкніть двері!
Діти духом почули зрадливу Андрієву думку і з дивною легкістю перебігають у ворожий табір: з гуком, із галасом повискакували із-за парт, почіплялися за клямку:
– Держіть! Давайте ключа! В'яжіть мотузком! З коридора почало щось дьоргати, та було вже пізно: хтось із школярів витяг з-під парти якогось патика й засунув за дверну клямку:
– Так оце ви такі до мене? Ну добре ж! Прийдете в театр – ні одного не пущу…
Погомоніла за дверима, пішла ніби.
Діти не одходять од дверей, поприхиляли уші, дослухаються.
Один підняв пучку вгору, повертає шустре личко, нишком, таємниче:
– Вони ще тут…
Справді, одчувається, що у цій тиші є ще хтось задуманий, молодий.
Хвилинка. Чуємо – так: луною пішло по коридору, мов там десь у кінці заговорила тиха-тихенька струна:
Чого вода каламутна,
Чи не хвиля збила?…
Порвалось…
Притаїли дух, заніміли…
Так хочеться, щоб іще бриніла ця дивна струна, аж серце б'ється. Дожидаємо – нема. І відразу чогось одчулося, що тиша за дверима спорожніла.
Хтось визирнув у вікно:
– Пішли! Он-он пішли поза повіткою…
Подивився: тільки-тільки майнула синенька блузка поза шкільним садом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Талант » автора Васильченко Степан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VI“ на сторінці 4. Приємного читання.