Розділ «ДІЯ ПЕРША»

М а к с и м. О, щоб вас, спершу ж треба його піймати, а з’їсти, мовляв, не штука.

Г о р н о в. Он так я вже чотири роки ловлю того вовка на угонках, та ніяк за в’язи не вхоплю. А от як спроможусь скинути з шиї двадцять тисяч довгу…

М а к с и м. Двадцять тисяч? Сума!

Г о р н о в. Було більш, це вже тілько решта.

М а к с и м. Як же ви таку силу зачепили?…

Г о р н о в. Не я зачепив, а опікуни. Бачите, доки я вчився та в книжку задивлявся, а опікуни мої як захазяйнували, та й дохазяйнувались до того, що мало-мало не упекли землі з акціону.

М а к с и м. Як то з акціону?

Г о р н о в. Стало буть, з молотка. Та вирятували.

М а к с и м. Скажіть, голубчику, як же це?…

Г о р н о в. Платю проценти, от і все. До кого не кидався з наших за позикою, всі тілько пораду дають. От, братухо, як підемо завтра до мене, побачиш мою школу. Які є розумні хлопчики! Душа радіє, дивлячись на той розкішний первоцвіт.

М а к с и м. Вчили й мене змолоду на килорнеті грати, як це, кажу, у нас у скарбу була своя капелія. Багато лози зопсували на моїй шкурі, смуг та цурпалків до біса на тілі позоставалось, а я таки як затявся одним лицем, не хочу та й не хочу… Ну, прощавайте до якого часу. Он воно що, тепер вже й справді пора додому, бо, либонь, ви комусь іншому більше у пригоді станете.

Б о р и с. Що ви кажете?

М а к с и м. Та то я… Бачите, я іноді зостару таке плету, що й сам докупи не зберу.

Г о р н о в співає.

Вже й вода, мовляв, скоро засне. От же дівчина, то й до зорі очей не заплющує, все ждатиме чорнобривого.

Б о р и с. Яка дівчина?

М а к с и м. Моя старенька, це ж я свою стару зозуленьку. Отже я й не вмію по-вашому чоломкатись! Як здавлю білу та пухлу ручку, то щоб часом, бува, не розгнівались. Ач, яка викохана… (Розгляда Борисові руку). Шкода з такими руками до плуга. (До Горнова). Що ж, вже й з вами чоломкатись, чи як?

Г о р н о в. А звичайно!

М а к с и м (подає руку). Оця рука трохи на мужичу скидається, кістлява та в пухирях. Ну, спасибі вам, що ви не гордуєте нашим братом сиволапим, як, було, старий пан нас величають.

Б о р и с  і  Г о р н о в. Спасибі і вам!