Розділ «ДІЯ ПЕРША»

М а к с и м. Ба ні, «є календар, а сонник, бо він вам і сон вгада – як ув око вліпе.

Г о р н о в. Баки людям забива.

М а к с и м. А й ні, не кажіть. Він вам і ружжо може замовить! Чи вірите, що раз як замовив мені оцю рушницю, так нічогісінько не вдієш, чвирк та й чвирк! Мусив вже йому постановить півкварти.

Г о р н о в. І направив?

М а к с и м. Ще й як направив!

Г о р н о в. Майстер, значить, до усякого діла?

М а к с и м. О, голова! Кажу вам, до усякого діла дотепний!

Г о р н о в. Довго ще по селах отакі мудреці, як ваш писар, морочитимуть мирян.

М а к с и м. Отже, ви не вірите?

Г о р н о в. А звичайно, що не вірю.

Б о р и с. Як тут чудово! Я б отак до самісінького світу просидів.

Г о р н о в. Вигадай півтора людського! І що тут красотнього? Жаби квакають, від ставка мулом несе, під ногами вогко, аж джякотить, а нежитя такого тут здорового можна схопити.

М а к с и м. Еге, що й тиждень, мовляв, не вичхається.

Г о р н о в. А бісові комарі аж печуть.

М а к с и м. А ви обкурюйте себе, отак навкруги пускайте дим, то та погань і не наблизиться, і втікатиме, як чорт від ладану.

Б о р и с. Ти, Володя, не любиш поезії.

Тиха украинская ночь,

Прозрачно небо, звезды блещут;

Своей дремоты превозмочь

Не может воздух…