– Та за вами ж бігли гайдуки!
– Я хотів взяти коня у одного з гайдуків, але прокляті хлопи, рятуючи своє нікчемне життя, побігли далі, лишивши мене на шляху безпорадного. О Єзус-Марія! Тепер, певно, вже наближаються до нашого шляху козаки Кривоноса. Вирятуйте мене од смерті, пане Янушу: дайте мені вашого коня!
– Пане гетьмане, позаду вас ціле військо; воно чекає Вас, свого привідця; воно сподівається од вас наказу й поради! Вертайтесь до війська – тоді й зрятуєте й себе, й військо!
– Назад?.. О ні!.. Там смерть од розлютованого хлопства або поганська неволя!
– Коли ви, пане, маючи під рукою величезне військо, боїтеся вскочити козакам до рук, то як же не боятись мені того ж, маючи з собою молоду дочку?
– На вас, пане Янушу, хлопська одежа. Вам безпечно. Коли б мені добути хлопську одежу, я мав би себе за врятованого!
– Я охоче проміняю панові цю огидливу мені хлопську одежу!.. – сказав, сміючись і глузуючи з легкодухого гетьмана, старий шляхтич.
– А я повік буду панові вдячний! – скрикнув Конецпольський і раптом почав скидати з себе своє пишне вбрання і дорогу зброю польського вельможі і коронного гетьмана. – Я тільки гроші лишу собі, – говорив він. – З грошима я знову добуду собі коня!
Пани переодяглися, і пан Януш, пожартувавши і заспокоївши Конецпольського тим, що у нього тепер самий справжній хлопський вигляд, поїхав з дочкою далі.
Опівночі без ніяких перешкод доїхали вони до мосту на річці Случі і, переїхавши його, опинилися у Константинові.
IX
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «У запалі боротьби » автора Кащенко Адріан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VIII“ на сторінці 4. Приємного читання.