Розділ «VI»

– Я говорю про святу воду, цебто – про горiлку.

– Ви, очевидно, гадаєте, що я, крiм фiалки, продаю ще й горiлку з-пiд поли? – ображено сказав I. Л. Карасик.

– Я не тiльки гадаю, але й певна, що це так.

Крамар iз задоволенням подивився на своїх гостей i раптом заметушився бiля столикiв.

– Ну, коли ви так певнi, то хай буде по-вашому… Якої ж вам горiлки треба i скiльки ви її подужаєте?

Компанiя зареготала: мовляв, так би й давно. I нiчого куражитись. Хiба вони не знають, що I. Л. Карасик симпатична людина i, як усяка симпатична людина, вмiв кожному прислужитись?

– Ми серйозно будемо пити горiлку? – сказав Карамазов (вiн хотiв сказати «ти серйозно думаєш пити» i якось не мiг цього вимовити в присутностi Ганни).

– Звичайно, серйозно! – сказала Аглая. – Чому ж не пити? Хiба ти не пропонував менi влаштувати п’янку?

Карамазов почервонiв i звiв свої брови. Цей цинiзм, що ним бравувала сьогоднi Аглая, його вже починав нервувати. Вiн усiм корпусом зробив рiзкий рух i одiйшов до дальнього столика. За ним пiшла й тьотя Клава з Вовчиком: лiнгвiст теж був незадоволений.

– Дiмi – страшенний чудак, – говорила Аглая, взявши за руку Ганну, i так говорила, нiби нiчого не трапилось. – Вранцi, знаєте, ледве скандалу не пiдняв, що я не хочу з ним пиячити… А зараз чомусь сам одмовляється,

Ганна холодно подивилась на Аглаю.

– Я тiльки не розумiю, для чого це ви менi говорите, – сказала вона.

– Як для чого? Для того, щоб ви випили зi мною, бо менi зараз дуже хочеться випити.

– А менi, на жаль, не хочеться. Давайте краще пiдемо на свiже повiтря.

– Ви зовсiм не п’єте?… Чи, може, тiльки зараз одмовляєтесь?

– Чому ж не п’ю? – вимушено всмiхнулась Ганна. – Iнодi i я п’ю, але сьогоднi я не хочу. Я гадаю, що й ви не маєте великого бажання: в таку духоту не п’ють горiлки.

Аглая знову взяла Карамазову за руку i з спiвчуттям подивилась на неї.

– Що духота, то це ви правдиво говорите, – сказала вона. – Але не в однiй же духотi справа; я думаю, що вам усе-таки важко – вам, комунiстам.

– Чому ж нам важко?… Ви зовсiм даремно спiвчуваєте.

– Невже вам можна пити горiлку? – з робленим здивуванням спитала Аглая.