Іще дає.
…Товариш Жучок заливається:
– Ха! Ха! Обдурила тьотю!
А вона зовсім не обдурила, вона просто – жучок!
Ах, ці жучки в чоботях, вони конче не дають мені покою! Коли я буду відомий письменник, тоді я напишу велику драматичну поему: «Кіт у чоботях».
…Тріщить чавунна пічка – паливо. За вагоном летить, виє дика фуга.
Їдемо на Кубань.
– …Отак… не так. (Це товариш Жучок).
Отак… не так…
Біля пічки одиниця вагону – може, я, може, хто інший, може, всі ми.
Вона вчить, як залатати пропалену шинелю.
Але вона каже:
– Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер
панькатись? Дзуськи! Як би не так!… На, ший!
Вона нам обід варить, вона наша куховарка – і тільки. Вона безпартійна, але вже
має в торбинці товстеньку книжку «Что такое коммунизм» (без автора)… Издание
N-го боевого участка рабоче-крестьянской Красной Армии.
…Іноді ми їй кажемо:
– Слухай, товаришу Жучок! Чи не можна з тобою пожирувати?
Тоді ми чуємо:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання й новели 1921 – 1923» автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КІТ У ЧОБОТЯХ “ на сторінці 7. Приємного читання.