TextBook А Юлія собі – в клозет по панича:
«Втікай, Жуаноньку! Ой боже ж мій! Ні слова!
Дверей він не замкнув; тобі ся путь знакома.
Ти часто ганками приходив… О, втікай!
Ось ключ від садових дверей… Ох, поспішай!
Я чую ступаннє Альфонса навісного…
Ще світ не скоро; ще на вулиці нікого».
СLХХХІІІ
Ніхто не скаже, щоб се добре не було,
Та шкода, що на ум пізненько вже прийшло.
Пеню сю мусимо платити долі,
Говорячи, що ми в святій господній волі.
Минута – і Жуан доскочив до дверей;
Ще хвилька, да й утік би з ганок і з сіней.
Аж тут з мечем Альфонс. Жуан убік метнувся,
Старий від кулака хисткого простягнувся.
СLХХХІV
Тут світло згасло, і вовтузились вони,
Мов два чорти вночі у пеклі в сатани.
Антонія «гвалт!» кричить, а Юлія «рятуйте!»,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня перва (част. 4)“ на сторінці 20. Приємного читання.