Одеський художній музей відкрито 1899 р. у палаці – пам'ятці архітектури початку XIX ст. – зі штучним підземним гротом, що імітував природну печеру зі штучним водоспадом (нині грот доступний для відвідування). Першою власницею цього романтичного палацу була графиня О. С. Потоцька. Художній музей володіє кращою в державі колекцією (понад 10 тис. предметів) українського й російського образотворчого мистецтва XVI –XX ст. (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, іконопис). Експозиція розміщена в 26 залах на двох поверхах. Вона побудована в історико-хронологічній послідовності. Окрасою експозиції служать великі полотна художників Петербурзької Академії мистецтв.
Одеський державний літературний музей відкрито 1977 р. у колишньому палаці князя Д. І. Гагаріна – пам'ятці архітектури середини XIX ст. у стилі еклектики, тобто художнього поєднання кращих елементів бароко, класицизму й ампіру (архітектор Людвіг Оттон). Експозиція музею розміщена в 20 залах і складається з рукописів, книг, фотографій та особистих речей письменників. Відкрито також меморіальний Золотий зал у розкішному бароковому стилі, що був "серцем" мистецького життя Одеси XIX – початку XX ст.
Одеський муніципальний музей приватних колекцій імені О. В. Блещунова відкрито після того, як Олександр Володимирович у 1989 р. подарував місту свою розкішну колекцію. Кожен зал цього музею розповідає про духовну і матеріальну культуру різних країн і народів. Зокрема, зал "Україна" знайомить з вишиваними національними костюмами українців, кролевецькими рушниками, виробами з бісеру та дерева, розписною керамікою зі смт Опішні й м. Косова, колекцією писанок та народних полотняних ікон XIX ст. А в залі "Російська старовина" зібрані предмети побуту одеситів XIX – початку XX ст.
Зал "Західна Європа" репрезентований порцеляною першої половини XVIII ст. з Відня і Берліна, фаянсовими виробами з Голландії й Англії, художнім склом з Італії і Німеччини, колекцією мініатюрних портретів, ювелірними виробами тощо.
Зал "Мусульманський Схід" представлений іранськими, туркменськими, афганськими килимами XVIII –XIX ст., срібними поясами, бронзовими глеками, пишно розцяцькованими піхвами кинджалів, кінською збруєю, срібними прикрасами з бірюзовими і сердоліковими вставками.
Зал "Буддійський Схід" присвячений культурі Китаю, Японії, Монголії, Тибету, тут виставлені статуетки Будди і предмети ритуального призначення, рідкісні ієрогліфічні сувої, порцеляна, лакові вироби, різьблення зі слонової кістки, флакони для нюхального тютюну, емалеві вази Сходу. Натомість, зал "Християнство" знайомить з предметами православного культу, серед яких чільне місце займають старообрядницькі ікони.
У навчальній літературі з туризму мало уваги приділяється музейній спадщині східного регіону України. Однак тут зосереджені цікаві об'єкти, які включені у мережу сучасних туристичних маршрутів краєм.
Героїчне минуле Донецької землі здатні репрезентувати туристично атракційні козацькі музеї просто неба. Зокрема, зусиллями осередку Донського козацтва у Новоазовському районі відкрито Музей-дворище історії Приазовського козацтва. На стадії реалізації туристичний проект зі створення на базі легендарної Савур-могили, де свого часу був форпост Запорізької Січі, Музею козацького побуту просто неба, а також – проект організації історико-культурного меморіального комплексу "Козацька пристань" на місці старовинної козацької фортеці в с. Райгородку Слов'янського району поряд з НПП "Святі гори".
Дуже багатий унікальними музейними колекціями Слобожанський край, що включає в себе Полтавську, Сумську й Харківську області.
Найціннішу етнокультурну спадщину Слобідської України репрезентують краєзнавчі музеї Полтавщини: Полтавський обласний, Диканьський, Миргородський, Кременчуцький, Лубенський, Лохвицький, а також Чорнухинський музей
Григорія Сковороди, Полтавські літературно-меморіальні музеї Панаса Мирного та Івана Котляревського, державний музей-заповідник Миколи Гоголя в с. Гоголеве Шишацького району та Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя у Великих Сорочинцях Миргородського району, літературний музей родини Драгоманових у Гадячі тощо. Прославили Полтавський край Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви", Національний музей-заповідник українського гончарства в смт Опішні й Полтавський художній музей.
"Намисто" музеїв Сумщини репрезентують такі осередки краєзнавства: Сумський обласний, Глухівський, Роменський, Лебединський, Конотопський, Охтирський, Шосткинський, а також обласний художній музей імені М. Онацького й музей А. Чехова у м. Суми. А туристично-музейною візиткою краю став Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі, оспіваному у "Слові о полку Ігоревім". Вперше в Літописах Путивль згадується 1146 р. як вотчина новгород-сіверських князів Ольговичів. Осередком заповідника є археологічна експозиція давньоруського періоду місцевого краєзнавчого музею.
Харківщина – це край, який є визнаним родоначальником організації музейної справи в Україні. Сьогодні експозиційну спадщину Харківщини представляють краєзнавчі музеї у містах Ізюмі, Змієві, Барвінковому, Богодухові, Люботині, Червонограді, Золочеві, Первомайську, Лозовому, Валках, Балаклії, Чугуєві та Куп'янську.
Етнографічним осердям Слобожанщини стали сільські музеї-заповідники Золочівського району. А саме Етнографічний музей "Українська Слобода" у с. Писарівці, де зібрано кращі зразки народної архітектури й побуту Слобідського краю, та Літературно-меморіальний музей видатного народного мислителя Григорія Сковороди в с. Сковородинівді. А прадавню історію Харківщини висвітлює історико-археологічний музей-заповідник "Верхній Салтов" у с. Верхній Салтов, створений на місці залишків могутнього міста-фортеці епохи Руського каганату (VII –IX ст.), створеного аланамирусами й місцевим слов'янським населенням верхів'їв Сіверського Дінця й Дону.
Харків – це східноукраїнська музейна "столиця" України. Тут містяться Історичний музей (вул. Університетська, 5), Художній музей (вул. Совнаркомівська, 9) і його філія – Музей народного мистецтва Слобожанщини (вул. Совнаркомівська, 11), Художня галерея (вул. Чернишевського, 15), Літературний музей (вул. Фрунзе, 6), Музей природи Харківського національного університету (вул. Тринклера, 8) та ін.
Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ“ на сторінці 4. Приємного читання.
