Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

Музеєзнавство

Одеський художній музей відкрито 1899 р. у палаці – пам'ятці архітектури початку XIX ст. – зі штучним підземним гротом, що імітував природну печеру зі штучним водоспадом (нині грот доступний для відвідування). Першою власницею цього романтичного палацу була графиня О. С. Потоцька. Художній музей володіє кращою в державі колекцією (понад 10 тис. предметів) українського й російського образотворчого мистецтва XVI –XX ст. (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, іконопис). Експозиція розміщена в 26 залах на двох поверхах. Вона побудована в історико-хронологічній послідовності. Окрасою експозиції служать великі полотна художників Петербурзької Академії мистецтв.

Одеський державний літературний музей відкрито 1977 р. у колишньому палаці князя Д. І. Гагаріна – пам'ятці архітектури середини XIX ст. у стилі еклектики, тобто художнього поєднання кращих елементів бароко, класицизму й ампіру (архітектор Людвіг Оттон). Експозиція музею розміщена в 20 залах і складається з рукописів, книг, фотографій та особистих речей письменників. Відкрито також меморіальний Золотий зал у розкішному бароковому стилі, що був "серцем" мистецького життя Одеси XIX – початку XX ст.

Одеський муніципальний музей приватних колекцій імені О. В. Блещунова відкрито після того, як Олександр Володимирович у 1989 р. подарував місту свою розкішну колекцію. Кожен зал цього музею розповідає про духовну і матеріальну культуру різних країн і народів. Зокрема, зал "Україна" знайомить з вишиваними національними костюмами українців, кролевецькими рушниками, виробами з бісеру та дерева, розписною керамікою зі смт Опішні й м. Косова, колекцією писанок та народних полотняних ікон XIX ст. А в залі "Російська старовина" зібрані предмети побуту одеситів XIX – початку XX ст.

Зал "Західна Європа" репрезентований порцеляною першої половини XVIII ст. з Відня і Берліна, фаянсовими виробами з Голландії й Англії, художнім склом з Італії і Німеччини, колекцією мініатюрних портретів, ювелірними виробами тощо.

Зал "Мусульманський Схід" представлений іранськими, туркменськими, афганськими килимами XVIII –XIX ст., срібними поясами, бронзовими глеками, пишно розцяцькованими піхвами кинджалів, кінською збруєю, срібними прикрасами з бірюзовими і сердоліковими вставками.

Зал "Буддійський Схід" присвячений культурі Китаю, Японії, Монголії, Тибету, тут виставлені статуетки Будди і предмети ритуального призначення, рідкісні ієрогліфічні сувої, порцеляна, лакові вироби, різьблення зі слонової кістки, флакони для нюхального тютюну, емалеві вази Сходу. Натомість, зал "Християнство" знайомить з предметами православного культу, серед яких чільне місце займають старообрядницькі ікони.

У навчальній літературі з туризму мало уваги приділяється музейній спадщині східного регіону України. Однак тут зосереджені цікаві об'єкти, які включені у мережу сучасних туристичних маршрутів краєм.

Героїчне минуле Донецької землі здатні репрезентувати туристично атракційні козацькі музеї просто неба. Зокрема, зусиллями осередку Донського козацтва у Новоазовському районі відкрито Музей-дворище історії Приазовського козацтва. На стадії реалізації туристичний проект зі створення на базі легендарної Савур-могили, де свого часу був форпост Запорізької Січі, Музею козацького побуту просто неба, а також – проект організації історико-культурного меморіального комплексу "Козацька пристань" на місці старовинної козацької фортеці в с. Райгородку Слов'янського району поряд з НПП "Святі гори".

Дуже багатий унікальними музейними колекціями Слобожанський край, що включає в себе Полтавську, Сумську й Харківську області.

Найціннішу етнокультурну спадщину Слобідської України репрезентують краєзнавчі музеї Полтавщини: Полтавський обласний, Диканьський, Миргородський, Кременчуцький, Лубенський, Лохвицький, а також Чорнухинський музей

Григорія Сковороди, Полтавські літературно-меморіальні музеї Панаса Мирного та Івана Котляревського, державний музей-заповідник Миколи Гоголя в с. Гоголеве Шишацького району та Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя у Великих Сорочинцях Миргородського району, літературний музей родини Драгоманових у Гадячі тощо. Прославили Полтавський край Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви", Національний музей-заповідник українського гончарства в смт Опішні й Полтавський художній музей.

"Намисто" музеїв Сумщини репрезентують такі осередки краєзнавства: Сумський обласний, Глухівський, Роменський, Лебединський, Конотопський, Охтирський, Шосткинський, а також обласний художній музей імені М. Онацького й музей А. Чехова у м. Суми. А туристично-музейною візиткою краю став Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі, оспіваному у "Слові о полку Ігоревім". Вперше в Літописах Путивль згадується 1146 р. як вотчина новгород-сіверських князів Ольговичів. Осередком заповідника є археологічна експозиція давньоруського періоду місцевого краєзнавчого музею.

Харківщина – це край, який є визнаним родоначальником організації музейної справи в Україні. Сьогодні експозиційну спадщину Харківщини представляють краєзнавчі музеї у містах Ізюмі, Змієві, Барвінковому, Богодухові, Люботині, Червонограді, Золочеві, Первомайську, Лозовому, Валках, Балаклії, Чугуєві та Куп'янську.

Етнографічним осердям Слобожанщини стали сільські музеї-заповідники Золочівського району. А саме Етнографічний музей "Українська Слобода" у с. Писарівці, де зібрано кращі зразки народної архітектури й побуту Слобідського краю, та Літературно-меморіальний музей видатного народного мислителя Григорія Сковороди в с. Сковородинівді. А прадавню історію Харківщини висвітлює історико-археологічний музей-заповідник "Верхній Салтов" у с. Верхній Салтов, створений на місці залишків могутнього міста-фортеці епохи Руського каганату (VII –IX ст.), створеного аланамирусами й місцевим слов'янським населенням верхів'їв Сіверського Дінця й Дону.

Харків – це східноукраїнська музейна "столиця" України. Тут містяться Історичний музей (вул. Університетська, 5), Художній музей (вул. Совнаркомівська, 9) і його філія – Музей народного мистецтва Слобожанщини (вул. Совнаркомівська, 11), Художня галерея (вул. Чернишевського, 15), Літературний музей (вул. Фрунзе, 6), Музей природи Харківського національного університету (вул. Тринклера, 8) та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ
  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ