РОЗДІЛ II.ОНОМАСТИКА В ІСТОРИЧНОМУ КРАЄЗНАВСТВІ

Від імені Олександр утворено довгий ряд прізвищ як в Україні, так і в усьому світі: Олександренко, Сенченко, Сенкевич, Александров, Олександреску, Сандук, Іскандер, Сандерс, Лісандро, Алісон, Шендор.

Ольга. Це ім'я має скандинавське (давньогерманське) походження і означає "свята". Відомо багато пестливих форм цих імен: Оля, Оленька, Олечка, Олюня та Олесько, Олежик, Олежечко та ін.

Петро. В основі лежить грецьке слово "петрос" (камінь). Це ім'я зустрічається на всіх континентах планети: Петер, П'єро, Петре, П'єр, Педро тощо. Ім'я започаткувало чимало українських прізвищ: Петренко, Петрів, Петрик, Петриченко, Петрусь, Петрусенко, Петрунько, Петровський, Петришин та ін.

Сергій - прийшло ім'я до нас з давньої Римської імперії. Лінгвісти розшифровують його як "високий, вельмишановний". Ім'я має багато цікавих форм: Серж, Серьога, Сергей, Серго і навіть просто Сірий. Є й прізвища з цим ім'ям: Сергійчук, Сергіюк, Серьогін.

Степан. В основі слова лежить грецьке слово "стефанос", тобто вінок, оздоблений обруч. Сподобалося воно і жінкам: Степанида, Степанина, Стефанія, Стефа. Степан у різних народів звучить по-різному: Сцяпан, Стефан, Іштван, Штефан, Стівн, Естебан, Стефано тощо.

Тарас - походить від грецького слова "тарактіос", що означає "бунтівливий", "той, хто викликає збентеження".

Ярослав - перша частина імені походить від назви давньоруського бога Сонця - Ярила, що означає: палкий, буйний, енергійний. Друга частина пояснення не потребує: слава є слава.

А які ж імена були найпоширенішими серед наших прадідів?

Найпоширеніші імена та їх походження.

Слов'янські: Богдан - даний богом; Борис - малий; Володимир - силою великий; Святослав - свят (святий) і слав (слава); Ярослав - яр (ярий) і слав (слава); Людмила люд (люди) і мил (милий); Любов - любов; Світлана - світла (світло); Владислав - володіти славою.

Давньогерманські: Ігор - охоронець, молодий воїн; Олег- святий; Ольга - свята.

Перське: Дарья - та, хто володіє.

Давньоєврейські: Адам - людина; Данило - божий суд; Захар - божа пам'ять; Іван - дар богів; Ілля - мій бог; Михайло - рівний богові; Семен - відмічений; Яків - п'ята; Ганна (Анна) - милостива; Єва - жінка; Єлизавета - клятва; Марія - кохана, бажана; Тамара - фінікова пальма; Юлія - кучерява.

Грецькі: Анатолій - східний; Андрій - мужній; Артем - здоровий; Василь - цар; Геннадій - благородний; Георгій - хлібороб; Григорій, той хто не спить; Євген - шляхетний; Кирило - володар; Леонід - лев; Микола - переможець народів; Олександр - захисник; Петро - камінь; Степан - вінок; Тарас - бунтівник; Трохим - годувальник; Федір - божий дар; Галина - тиха погода; Євдокія - добра слава; Зінаїда - подібна до Зевса; Зоя - життя; Ірина - мир, спокій; Катерина - чиста; Лариса - чайка; Майя - богиня весни; Оксана - чужа; Олена - сонячне світло; Раїса - легка; Софія - мудра.

Латинські: Антон - вступаю в бій; Віктор - переможець; Костянтин - стійкий; Павло - малий; Роман - римлянин; Сергій - служитель; Марина - морська; Маргарита - перлина; Наталія - рідна; Тетяна - призначена; Валентин - міцний; Гнат - вогненний.

Львівський мовознавець Р.Осташ провів дослідження козацького "реєстра", складеного після Зборівської угоди 1649 р. Реєстр зберігає імена і прізвища понад 40 тис. козаків з Наддніпрянської України (зафіксовано близько 200 імен). Основне навантаження припадає на 120. За частотою вживання вони розподіляються у такій послідовності.

Першість належить двом іменам - Іван (11% від загальної кількості імен), Василь - 6%. Далі 9 імен, кожне з яких має частотність 2-3%. Це Федір, Степан, Грицько, Михайло, Семен, Андрій, Яків, Олексій, Фесько (похідне від Феодосій). Близько 1% набрали імена: Гаврило, Данило, Ігнат, Роман, Савка, Дмитро, Максим, Мартин; 0,5% - Кіндрат, Левко, Лук'ян, Марко, Матвій, Микита, Остап, Павел, Пилип, Юрко, Ярема, Ясько.

Незмінним лишався набір найуживаніших імен до початку XX ст.; у дореволюційний період обряд наречення новонародженого належав церкві. Під час церковного обряду хрещення священик обирав зі святців - календарного церковного списку святих - ім'я для новонародженого.

Святий, за ім'ям якого було наречено дитину, вважався її духовним охоронцем, небесним заступником. У церковних календарях вказувалась і етимологія кожного імені, тому значення їх було загальновідомим. Але сам склад власних імен, які є у святцях, був соціально-поляризованим. О.С.Пушкін писав: "Сладко звучнейшие греческие имена, каковы например: Агафон, Филат, Федора, Фекла и прочие, употребляются у нас только между простолюдинами". Найчастіше імена серед російських селянок у XVІІІ-ХІХ ст. - Ганна, Євдокія, Параскева - дуже швидко ріділи серед дворянок. Найкраще джерело - повний список вихованок "Смольного інституту благородних дівиць". З 1758 по 1914 рр. процент "смолянок", які отримали ім'я Ганна, упав з 12,7 до 2,9%; Євдокія - з 2,4 до 0,6%; Параскева з 4,5 до 0,2%. На рубежі ХІХ-ХХ ст. графиня Мотря або дворянка Фекла була також немислима, як селянка Тамара, а якщо ім'я, поширене в привілейованих прошарках суспільства, ставало надбанням низів, від нього відверталися "верхи", така доля імені Марія в XIX ст.

4. ЩО ТАКЕ ПРІЗВИЩЕ?