У галузі ідеології традиційні культи у НІ ст. продовжували відправлятися офіційно. В Херсонесі особливо шанувалася Партенос, а на Боспорі — Зевс Спаситель та Афродіта Уранія. До початку III ст. відомі пам'ятки, де згадуються жерці культу імператорів. У релігійному світогляді відбувалася еволюція від синкретичних культів до християнства. На початку IV ст. у Херсонесі та на Боспорі з'являються перші християнські громади, проте кількісно вони ще були невеликими. Масова християнізація населення розпочалася в VI ст., коли Візантія активізувала свою політику в Північному Причорномор'ї, що зумовило будівництво перших християнських храмів — базилік.
В образотворчому мистецтві та скульптурі простежується певна деградація, проявами якої були схематизм, умовність та примітивізм, зокрема й у зображенні людей. Це особливо помітно в розписах так званих склепів себазіастів III—IV ст., відкритих у некрополі Пантікапея. Утім, це явище не було чимось специфічним. Воно є характерним для мистецтва римських провінцій, що свідчить про загальну кризу античного мистецтва. На початку IV ст. на Боспорі з'являються перші надгробки із зображеннями хрестів, які ставилися на могилах прихильників нової релігії. В Херсонесі такі надгробки датуються V— VI ст. Кінцем III—IV ст. датуються перші зразки християнської скульптури, знайдені в Херсонесі.
Таким чином, у третій чверті III ст. внаслідок варварських навал Тіра та Ольвія припинили своє існування як античні держави. Херсонес залишався головним форпостом Східно-Римської імперії в Тавриці. На Боспорі після руйнації системи сільських поселень більша частина населення мешкала в містах, які в IV— V ст. підпали під воєнно-політичний вплив гунів. Боспор у цей період являв собою аморфне державне утворення, що складалося із самостійних територіально-господарських районів. Попри періодичне входження до складу Візантії, її вплив тут не був визначальним. У середині VI ст. в Херсонесі та на Боспорі розпочинається нова ранньосередньовічна епоха, що характеризується кардинальними змінами в політичному, соціально-економічному та культурному розвитку.
Рекомендована література
1. Античні держави Північного Причорномор'я // Україна крізь віки: У 2 т. Київ, 1998. Т. 2.
2. Античные государства Северного Причерноморья. Археология СССР. Москва, 1984.
3. Археология Украинской ССР: В 3 т. Киев, 1986. Т. 2.
4. Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса VII—I вв. до н. э. Историко-эпиграфическое исследование. Москва, 1989.
5. Давня історія України: У 2 т. Київ, 1998. Т. 2.
6. Зубарь В. М. Северный Понт и Римская империя. Киев, 1998.
7. Зубарь В. М. Таврика и Римская империя. Киев, 2004.
8. Зубарь В. М. Боги и герои античного Херсонеса. Киев, 2005.
9. Зубарь В. М., Сон Н. А. Греки и римляне в Нижнем Поднестровье. Киев, 1996.
10. Зубар В. М., Ліньова Є. А., Сон Н. О. Античний світ Північного Причорномор'я. Київ, 1999.
11. Зубарь В. М., Хворостяный А. И. От язычества к христианству. Киев, 2000.
12. Зубарь В. М., Русяева А. С. На берегах Боспора Киммерийского. Киев, 2004.
13. Зубарь В. М., Сорочан С. Б. У истоков христианства в Юго-Западной Таврике: эпоха и вера. Киев, 2005.
14. Карышковский П. О., Клеймам И. Б. Древний город Тира. Киев, 1985.
15. Крапивина В. В. Ольвия. Материальная культура I—IV вв. н. э. Киев, 1993.
16. Крыжицкий С. Д. Архитектура античных государств Северного Причерноморья. Киев, 1993.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Археологія України» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 21. Північне Причорномор'я в пізньоантичний період (кінець III — перша половина VI ст.)“ на сторінці 2. Приємного читання.