Розділ «Батько Махно»

"А що, Петро Васильович, якби організувать спільну кухню? Для всіх була б користь. Збереглось би багато часу, люди б одпочивали більше, їли б ситніше і неодноманітно, сухо та сухо, коштувало б хіба дешевше та і працювалось би охотніше, краще. Як ви на це?"

"Відомо, що було б добре. У нас так уже повелось, привикли. Я сам, як бачите, на сухому. Як поїду до Бреста, то тільки там поїм по-людському, нормально. Думка добра, та як зробить?"

"Гроші маєте в запасі?"

"Є, та небагато".

"А коли буде получка?"

"Днів через вісім-десять".

"Підлічимо. Нас єсть 56 чоловік, 560[12] ротів, середньо каждий проїдає в день 90 марок, вона все падає. На 560 ротів треба 50 000 марок. Що можете часово вложить?"

"Найбільше — 6 000".

"Я дам 4 000, мої хлопці яких 27 000, це уже 37 000. Думаю, що і ваші нашкрябають 13000?"

"Не нашкрябають. Дехто пропивається і голодає. Одначе на 8-10000 лічити можна".

"Так от, завтра буде перший обід, шикуйте гроші, рано їду на базар в город, а до помочі візьму свого козака Ладана, він був при кухні, а я дещо умію з куховарства. Тепер піду побалакаю з усіма, певний, що буде згода".

Сталось, як задумалось. До міста близько, через Буг — 2 км. В 9 годин здоровенний віз привіз картоплі, буряків, капусти, моркви, цибулі, 6 кг м'яса барана, сала, хліба. Докуплено перцю листку. Договорена дуже бідна жінка, котра жила в залізничному погребі, зобов'язалась за їду помагать при кухні, держать в чистоті плиту, котли, замітать, мить дві куплені сковороди, черпак і великий ніж з вилками до м'яса. Коли прийшли продукти, плита і котли були вичищені, кухня заметена, в котлах налита вода.

І став я куховарить. При кухні повішено кусок рейки на сигнал. Рівно в 12 годин на обід був борщ з кришеним м'ясом, нашкварений добре салом. До нього по 0,5 кг свіжого житнього хліба. Всього зварено 60 літрів, для проби коло літра на одного.

Що ж, вийшло добре. Наїлись усі, хто більше, хто менше з'їв… Здорова, свіжа, гаряча їда, незле зварена, крім ситості, давала ще 40 хвилин одпочинку.

Дружно взялись до приготовления вечері. Порадились. Баба знає тут хуторян, що мають багато молока. Могла б купить з 5 відер кислого молока, доброго, з сметаною.

"Ідіть, і на вечерю нехай принесуть, поторгуйтесь, тут їм заплачу, а ти, Ладан, берись чисть картоплю на 60 чоловік, я приготовлю три кг сала, треба зашкварить картоплю".

На час і молоко доставлено. Хазяйки забрали гроші, з ними договорився про достачання раз на тиждень 5 відер кислого молока, 2 кг масла, 10 jer сиру, все рано в п'ятниці по ціні базарній. Вигідно їм, що не треба йти до міста на базар, мені так само менш клопоту. Труднощі з зробленням 600 вареників баба взяла на себе, бо взяла й ще двох до помочі дівчат, що з нею жили. Тільки треба яєць, про це постарається. Гірше буде з розкладанням. Треба великого столу, двох стільниць і качалок. Це не біда. Дошки можна взять при будові, теслярі стіл зіб'ють на козлах, стільниці зробе столяр-залізничник за вареники, а тісто можна розкачать бутилкою.

В городі після снідання добалакавсь з купцями про доставу хліба, м'яса, кислої капусти, цукру, кави і чаю, сала і інших продуктів з платнею за каждим разом.

Найлегше мати торгові діла з жидами. Вони більше уступчиві і держать слово. Не без того, щоб не пробували ошукать того, хто дається.

На сніданок була кава з цукром (раніше — з сахарином), на перший раз хліб і 8-10 дека сала. Потім — каша з шкварками, суп або оладки з житнього борошна з топленим маслом.