""А хто ви будете, що тут робите?"
""Ваше какое дело, как смєєте спрашівать?" — наїжився офіцер.
"Смію. Я і мій приятель старші вас чинами. Думаю, що ви — розвідка Добровольчеської армії. Так?"
Дмитро спокійно сидів, курив і не одзивався. З катера всі поглядали на нас з недовір'ям і цікавістю.
Підступивши до катера, звернувся до прапорщика.
"Коли так, як говорю, що вас найбільше цікавить, може, в чім зможемо помогти?" — Прапорщик пом'ягчав.
"Ви віделі пароходи красних с пушкамі?"
"Три пароплави з пушками на носі і кормі та три броніровані закриті катери з малокалібровими пушками і кулеметами "Гочкіс".
"Давно віделі?"
"Сьогодні перед обідом. Дайте карту!"
Прапорщик завагався.
"Что?"
"Дайте, кажу, карту і олівець. Ото сидить штабс-капітан Федоров, я — капітан А-ко. На карті покажу позицію Дніпровської флотилії красних. Якби ви поїхали трохи дальше з 3 кілометри, вас розстріляли краще озброєні, з більшою скорістю катери червоних".
"Прапорщик Міхальський, на катере № 2", — представився, зійшовши на берег. Протяг мапу і олівець.
Мапа докладна — 1:100000.
"Дивіться! Ми тут", — точка на карті.
"Тут стоять коло кущів катера, їх трудно заміітить, — три виразних кружки., — Пароплави тут", — три хрестики.
"Вертайтесь спокійно з докладно виконаним завданням. Ми їхать зараз не можем, маєм в воді дорогі снасті. Виїдем завтра рано".
"Хорошо. Однако ружьйо ваше забираю".
"Беріть. Воно нам не буде потрібне".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Канів“ на сторінці 29. Приємного читання.