Поставивши один, виймається другий.
Виймається тиква, витягається камінь і тепер треба скоро витягать шнур. Той, що з веслом, часом мусить здержувать човен, коли треба витягать велику сильну рибу. Риба кидається під мостки, де трохи води, а потім іде в сапет.
Ще про "кіски". Це короткі, в 30–40 волосин плетінки. З одного боку — крючок, другий ув'язаний до шнуру, щоб "кіска" стояла проти течії. Вода ставить "кіску" набік од шнуру. Волосся на "кіски" — з кінського хвоста, бажано білого.
Траплялась переважно риба вагою 0,5–1,0 кг.
Часто далеко більші. Часами меншу, що була на гачку, хватали великі окуні, судаки, щуки або соми. На вудки ловилась риба в неділю, для приємності. Перемети тоді сушились. Велике задоволення давало вудження в заводях линів, коропів. В глибоких водоворотах — на живця сомів, судаків, коло кущів — добру щуку.
Довгенько остатнього разу не були ми в Каневі.
Дмитро заріс, як їжак. Мої штани протерлись на амінь. Та й сорочки заболочені. На сонці, вітрах, завше босі, загоріли ми до остатньої можливості.
Одного разу з долу проплила Дніпровська флотилія. Три пароплави з пушками та моторні, дуже скорі, броніровані катери. Все — зеленого захисного цвіту.
Що воно значить?
Пішов на Виблу подивиться. Пароплави пристали в різних містах, зливаючись з тлом.
Катери стали трохи ближче. Може, щось буде? Ставили саме перемет, коли почувся мотор катера. Як почали братись до берега, вискочив сірий катер з-за повороту берега. Коли човен вткнувсь в берег, катер був близько. З корми звисав прапор Російського флоту — білий, з синім андріївським хрестом!
Дмитро скочив до куреня, я сидів в човні. Сховавши револьвери, Дмитро вернувсь і присів на пеньку, закурив.
ДенікінціКатер, а властиво моторний човен, за хвилю став рядом. Спереду кулемет, десяток солдатів з рушницями, боцман і офіцер з золотими погонами, прапорщик.
"Откуда ви, что здесь делаете?" — запитав гостро офіцер.
"З Канева, ловим рибу".
""Красних і прочих банд здесь нет?"
"Не чути".
"А зачем у вас оружіє?" — показує на люшню в човні.
"То не оружіє — одно непорозуміння. А качку убить може".
"Ну, собірайтесь с намі. В Каневє разберьомся".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Канів“ на сторінці 28. Приємного читання.