Розділ «Канів»

Спомини запорожця

Поставивши один, виймається другий.

Виймається тиква, витягається камінь і тепер треба скоро витягать шнур. Той, що з веслом, часом мусить здержувать човен, коли треба витягать велику сильну рибу. Риба кидається під мостки, де трохи води, а потім іде в сапет.

Ще про "кіски". Це короткі, в 30–40 волосин плетінки. З одного боку — крючок, другий ув'язаний до шнуру, щоб "кіска" стояла проти течії. Вода ставить "кіску" набік од шнуру. Волосся на "кіски" — з кінського хвоста, бажано білого.

Траплялась переважно риба вагою 0,5–1,0 кг.

Часто далеко більші. Часами меншу, що була на гачку, хватали великі окуні, судаки, щуки або соми. На вудки ловилась риба в неділю, для приємності. Перемети тоді сушились. Велике задоволення давало вудження в заводях линів, коропів. В глибоких водоворотах — на живця сомів, судаків, коло кущів — добру щуку.

Довгенько остатнього разу не були ми в Каневі.

Дмитро заріс, як їжак. Мої штани протерлись на амінь. Та й сорочки заболочені. На сонці, вітрах, завше босі, загоріли ми до остатньої можливості.

Одного разу з долу проплила Дніпровська флотилія. Три пароплави з пушками та моторні, дуже скорі, броніровані катери. Все — зеленого захисного цвіту.

Що воно значить?

Пішов на Виблу подивиться. Пароплави пристали в різних містах, зливаючись з тлом.

Катери стали трохи ближче. Може, щось буде? Ставили саме перемет, коли почувся мотор катера. Як почали братись до берега, вискочив сірий катер з-за повороту берега. Коли човен вткнувсь в берег, катер був близько. З корми звисав прапор Російського флоту — білий, з синім андріївським хрестом!

Дмитро скочив до куреня, я сидів в човні. Сховавши револьвери, Дмитро вернувсь і присів на пеньку, закурив.

Денікінці

Катер, а властиво моторний човен, за хвилю став рядом. Спереду кулемет, десяток солдатів з рушницями, боцман і офіцер з золотими погонами, прапорщик.

"Откуда ви, что здесь делаете?" — запитав гостро офіцер.

"З Канева, ловим рибу".

""Красних і прочих банд здесь нет?"

"Не чути".

"А зачем у вас оружіє?" — показує на люшню в човні.

"То не оружіє — одно непорозуміння. А качку убить може".

"Ну, собірайтесь с намі. В Каневє разберьомся".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Канів“ на сторінці 28. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи