Писать додому не хотілось, хіба почую кінець близько. Умирать не хочеться. Слаб, худів. Лікарі пробували всякого способу. Старались і сестриці. Чимсь мастили, щось пускали до рота шприцом. Хотіли впровадить носом резинову трубку, так не можна знести болю. Не їв дев'ять днів.
Навідається Василь, постоїть, подивиться, потягне довгим носом, одвернеться і мовчки вийде.
Нарешті трохи полегшало. Почав трохи повертать язиком, зникла піна з кров'ю. Через ніс в трубку вливали щось; хоть боліло, мучило, а так було треба: вливалось життя.
Кашляв і виходили кусочки густої крові, ніби звареної шкірки. На 15-й день проковтнув дві ложки каші з маслом. Попросив дзеркальце. Глянуло з його худе маленьке лице, тоненька шийка, як у обскубаної гуски. Все землясто-жовте, півмертве. Аж страх дивиться. Попросив понести зважить. 39 кг — 2 пуди і 7 фунтів! З 83 кг — 5 пудів і 71Л фунтів.
Кості, обтягнуті кожею. В могилу кладуть ліпших. А я чую краще, вмирати не хочу.
Хоть чув велику слабість, одначе з дня на день чув, що поправляюсь. Говорить не міг, а почав набирать сили. Щодалі більше їв, переважно кашу з молоком, маслом, тарілку бульйону, розмочену булку. Одночасно збільшувався апетит. Лікарі і сестри почали веселіше дивиться, догоджали, запевняли, що все буде добре.
Докучав кашель. Було щораз більше в виділинах кусочків мертвих темних тканинок.
На залі лічилось ще з десяток офіцерів. Дехто лежав по кілька місяців, а один — півроку. Розмов було мало, велись тихо. Каждий думав свою думу, а всі тяжко покалічені.
Тишину часом переривав дзвін Печерської лаври, мелодійний і величавий.
Василя одпустив додому на місяць, а потім мав їхать в роту. Речі і гроші до копійки здав він в депозит. Не хотів взять собі нічого. При прощанні перший і єдиний раз бачив в його на лиці розгубленість і в очах сльози.
Три тижні одрізаний од світу, не знаю, що там робиться, та не дуже то і займає, коли людина бореться з смертю.
Сідаю, помалу починаю ходить. Поправляюсь. Кашлять перестаю, не вертається голос, а мав добрий, сильний. Любив співать.
Перепалені голосові струни. Переведено мене до виздоровлюючих.
Тут великий рух. Читальня, маса газет. Накидаюсь, читаю, чую величе піднесення.
В Києві Центральна Українська Рада оголосила себе Урядом Української Автономної Республіки!
Головою обрано знаного широко професора Михайла Грушевського. До Центральної Ради увійшли представники партій і організацій.
Почалась організація Українського війська. В Генеральнім Секретаріаті приймаються охочі.
Зараз же написав подання про зачислення в склад Українського війська.
Пишуть про масові українські демонстрації в Петрограді, Москві, Одесі, Севастополі і на всіх фронтах.
Національний прапор — двоцвітний, жовто-блакитний — емблема ланів і неба. Державний герб — Тризуб — прастарий знак колишньої могутньої держави Київської Русі, Володимира і Ярослава.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військова служба“ на сторінці 81. Приємного читання.