Розділ «Військова служба»

Лізла в голову і друга думка. Нащо брать на себе страшенний тягар відповідальності за мільйони людей? Будучи головою Уряду, додавать ще найбільший відповідальний в тій хвилі пост? Не солідно!

А тут вертаються з дому одпускні, появляється численна кількість газет, журналів, органів різних партій.

Піди розберись, що і до чого!

Коли Харченко, Сікованов, а особливо Гонін дискутували, сперечались, помічали і старались глянуть наперед, я не брав участі в суперечках і дискутуванні. Прислухавсь до всіх і шукав в цих запутаних думках свою, ще не сконсолідовану.

Містилось оте шукання в питанні: "Що буде дальше?"

40-й корпус пересунено на північ кілометрів на 40. На карті означено село Рудка Черевище над самим Стоходом.

За рікою — великий плацдарм, близько 7 км довгий і до 3 км широкий. Зайнятий в часі прориву під Костюхнівкою кіннотою ген. Володченка, котра одбила контратаки німців і закріпилась на вигідній позиції. Ґрунт тут вищий, долина вужча, коло 300 метрів. Вода пливе трьома коритами, через котрі перекинуто мости. Один широкий, міцно збудований — для возів і артилерії, два легкі — для піхоти. Всі мости перекривають долину од берега до берега.

Плацдарм розбудовано міцно, солідно, займає його бригада піхоти коло 6 000 штиків з десятками кулеметів і численною траншейною артилерією.

Пояс колючого дроту широкий, надійний. Оборонна сила плацдарму вел и- ка, може протиставитись кількакратній перевазі атакуючих. Поза тим становить важний випадовий пункт на Камінь-Коширський і Ковель. Це не Стобихва!

Головна позиція йшла понад долиною. Не передбачалось поважніших робіт, можна було спокійно улаштовуватись на новім місті.

На плацдармі — два полки 77-ї дивізії силою 6000 штиків з обслугою малокалібрової артилерії.

Німецька позиція в 200–250 метрах, трохи вище. По правій стороні ріки — десятки наших артилерійських батарей з 40 % тяжких мортир і гаубиць. Запаси амуніції великі і в піхоті, і в артилерії.

Складається на те, що може тут вийти проба прорвання фонту. Генерали Володченко, Леш і Істомін — рішучі і поважні. В боях їм слідує рядом "військове щастя".

Тепер тихо, спокійно од дня початку революції. Навіть солдати і офіцери переговорюються з німцями, ходять до їх, приносять сигарети, ром.

Кінець війни? Може все буть. Маємо поважне господарство. Живемо в наметах, хоть то ще тільки кінець березня, погода хороша, весняна.

Кооператив уже працює, кінчається пекарня. Вдень знаходжусь з помішниками на позиції, оглядаєм, що є і що належало б зробить.

На шостий день нашого перебування на новім місті збудила ранютенько артилерійська стрільба, щодалі набираюча на силі. Ураганний огонь! Цілком несподівано, заскакуючий…

Наші батареї спізнились трохи, розпочали відповідать і скоро розвинули пекельний огонь з усіх калібрів. Знайомий з-над Ікви і Костюхнівки барабанний огонь, де не чути окремих стрілів і вибухів, а неперерваний заглушуючий грім. Знову пригадався Ненаситець в велику воду весни.

Отримано відомість про газову атаку на плацдарм, рівночасно про газоні снаряди німецької артилерії.

Приказ роті бути в бойовій готовності з масками. Мости густо обстрілюються артилерією ворога.