Розділ «ПЕРЕДМОВА»

Вузівський підручник з історії Стародавнього Сходу — безперечно, однієї з найскладніших історичних дисциплін — в ідеальному варіанті, мав би написати поважний авторський колектив у складі фахівців із цілої низки галузей оріентології з нумерології, ассиріології, мероїстики, еблаїстики, арабістики, семітології, єгиптології, мероїстики, урартології, іраністики, хеттології, хурритології, індології, китаїстики, японістики тощо). Проте формування такого колективу в Україні, де сходознавство ще тільки спинається на ноги,— справа майбутнього. Підручник же потрібен сьогодні, щоб прискорити наближення цього майбутнього. Тому автор наважився підмінити колектив орієнтологів з огляду на свій майже тридцятирічний досвід викладання цієї дисципліни в одному з найпрестижніших навчальних закладів України та загалом схвальну оцінку, що її дали фахівці його курсу лекцій, виданому в 1996р. *

Кажуть, добра добувши, кращого не шукай. За основу підручника автор використав свій лекційний курс, істотно доопрацювавши його з урахуванням критичних зауважень, висловлених науковцями, викладачами та студентами, найновіших досягнень орієнтології. Зрозуміло, матеріал підручника узгоджено з програмними вимогами. В підручнику з’явилися нові розділи, відсутні в курсі лекцій. В них висвітлюється історія Лідії, Фрігії, найдавніших держав Аравії, Закавказзя, Середньої Азії тощо.

У додатках уміщено доопрацьовані плани семінарських занять з історії Стародавнього Сходу, апробовані на історичному факультеті Київського університету ім. Тараса Шевченка та факультеті юдаїки Міжнародного Соломонового університету (м. Київ). Рекомендовані семінарські теми стосуються різноманітних аспектів життя старосхідних суспільств і порівняно добре забезпечені джерельними публікаціями. Вони покликані дати можливість студентам опанувати методику інтерпретації писемних джерел різних типів (юридичні акти, господарські документи, хроніки, релігійні тексти, літературні твори тощо), а також ознайомити їх із видатними пам’ятками духовної культури старосхідних народів, сприяти поглибленню їхніх знань з окремих важливих проблем історії Стародавнього Сходу.

Деякі історичні сюжети в підручнику висвітлені побіжно, з урахуванням того, що необхідний обсяг інформації студенти одержать, опрацьовуючи відповідну семінарську тему.

У написанні підручника брав участь В. А. Рубель (розділ "Японія").

Автор висловлює щиру подяку рецензентам, усім тим, хто відгукнувся на виданий раніше лекційний курс з історії Стародавнього Сходу і чиї критичні зауваження і поради дали змогу вдосконалити текст і структуру цього підручника, передусім Л. В. Баженову та К. П. Бунятян.