Інноваційна політика суб'єктів господарювання на рівні регіонів формується та реалізується відповідними державними органами з урахуванням інноваційної політики країни та інтересів регіонів.
До розроблення й реалізації державної інноваційної політики можуть залучатися суспільні об'єднання, що діють у межах повноважень, визначених законодавством.
Рис. 3.1. Завдання і рівні інноваційної політики[1]
Розкриваючи сутність ієрархії інноваційних політик, потрібно розглянути завдання, які вирішуються на кожному з цих рівнів управління. Зокрема, на макрорівні інноваційна політика пов'язана і з реалізацією стратегічних завдань національної економіки загалом. До завдань, які вирішуються у межах формування державної політики, належать:
• забезпечення інноваційної безпеки країни;
• визначення і реалізація науково-технологічних пріоритетів;
• створення умов інноваційної підприємницької активності та ін.
Регіональна інноваційна політика є політикою середнього рівня управління (мезорівня). Її роль визначається тим, що будь- який виробничий та інноваційний процес має просторове розміщення.
Можна виокремити три основні фактори, які зумовлюють необхідність формування і реалізації регіональної інноваційної політики:
• 1) регіональний аспект макроінноваційних стратегій;
• 2) державна політика розвитку територій;
• 3) соціально-економічні та науково-технологічні цілі розвитку регіонів.
Галузева стратегія є також стратегією мезорівня. Її різновид – асоціативно-корпоративний рівень – характеризує процеси, які проходять на рівні об'єднань підприємств у масштабі галузі, під- галузі, систем виробництва. Форми цього рівня – вертикально- інтегровані компанії та транснаціональні корпорації.
Слід звернути увагу, що проблеми макрорівня у зазначеному підході трансформуються у відповідні проблеми мезорівня: макроінноваційна безпека – у регіональну і галузеву безпеку; державні пріоритети – в регіональні і галузеві; інноваційна активність – у проблему посилення інноваційної активності в регіоні і стимулювання підвищення його інноваційного потенціалу, а також активізацію інноваційної діяльності всередині асоціативних галузевих утворень.
Інноваційна політика на рівні підприємства залежить від інноваційної стратегії країни, оскільки саме макрорівень створює умови для функціонування організацій у науково-технологічних напрямах, що відповідають потребам національної економіки. Основу регіональної інноваційної політики також становлять цілі інноваційної діяльності підприємств. Як свідчить практичний досвід промислово розвинених країн, підприємства, що реалізують інноваційну політику, збільшують обсяги виробництва, реалізації та прибутку, підвищують продуктивність праці, прискорюють оборотність вкладеного капіталу, освоюють і пропонують якісно нові види продукції.
Отже, інноваційна політика є важливою складовою, а за розбудови інноваційної моделі розвитку суспільства основою стійкого розвитку економіки, методів створення і державного регулювання інноваційної сфери, застосування нової техніки, нових технологічних процесів, освоєння нових ринків збуту, розроблення та випуску продукції з новими властивостями.
Формування й здійснення державної інноваційної політики забезпечують органи державної виконавчої влади, що призначаються урядом. Згідно із Законом України “Про інноваційну діяльність”, державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом:
• визначення й підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального та місцевого рівнів;
• формування й реалізації державних, галузевих, регіональних та місцевих програм;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
