TextBook Таблиця 4.1. Етапи формування політики управління реальними інвестиціями
| № з/п | Етап |
| 1 | Стан реального інвестування в попередньому періоді. Аналізуються: загальний обсяг інвестування; ступінь реалізації окремих інвестиційних проектів (ІП) та програм (П); рівень освоєння інвестиційних ресурсів за конкретними об'єктами та рівень завершеності ІП чи П |
| 2 | Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді. План: обсягу зростання основних засобів (ОЗ), нематеріальних (НА) та оборотних активів (OA) |
| 3 | Визначення форм реального інвестування (ФРІ). Ці форми визначаються, виходячи з конкретних (перспективних) напрямків інвестиційної діяльності (ІД) підприємства, що забезпечують відтворення його 03 і НА, а також розширення обсягу власних OA. ФРІ спрямовуються насамперед на оновлення виробничого потенціалу, впровадження ресурсозберігаючих технологій і забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства в цілому |
| 4 | Підготовка бізнес-планів реальних інвестиційних проектів (детально в розд. 7) |
| 5 | Оцінка ефективності реальних ІП (детально в розд. 8). |
| 6 | Формування портфеля реальних інвестицій з урахуванням ризику. Відібрані в процесі оцінки ефективності реальні ІП підлягають подальшому розгляду з позицій рівня ризиків їх реалізації та інших показників, пов'язаних з цілями їх здійснення. 3 урахуванням всебічної оцінки щодо планового обсягу інвестиційних ресурсів підприємство формує свій портфель реальних інвестицій на майбутній період з урахуванням мети та його оптимізації |
| 7 | Забезпечення реалізації окремих ІП та П, Основними документами, що забезпечують реалізацію кожного конкретного реального ІП, є капітальний бюджет і календарний графік (КГ) реалізації проекту. КГ реалізації ІП (програми) визначає базові періоди часу виконання окремих видів робіт і покладання відповідальності виконання (а отже, і ризиків невиконання окремих етапів робіт) на конкретних представників замовника (підприємства) чи підрядчика відповідно до їх функціональних обов'язків, зазначених у контракті на виконання робіт |
4.3. Оцінка доцільності реконструкції цеху
Кожен реальний інвестиційний проект має свої особливості щодо його здійснення та впливу на техніко-економічні показники виробництва та підприємства в цілому. Пропонуємо провести оцінку ефективності реконструкції цеху з виробництва такого мінерального добрива, як карбамід. Для оцінки доцільності реальних інвестицій використовуються такі показники, як чиста дисконтована вартість, період окупності, індекс дохідності та внутрішня норма рентабельності. Крім цих показників, реконструкція впливає на загальні результати такого виробництва, зокрема на прибуток та собівартість виготовлення продукції. Методика, запропонована авторами цього підручника, базується на окремому врахуванні як результату (зниження собівартості — DСз), так і витрат (збільшення собівартості — DСу ) за окремими статтями калькуляції, що виникли в результаті впровадження нової техніки. Результат щодо проведеної реконструкції може виражатися у збільшенні прибутку (DПр);
Приріст прибутку (DП) можна визначити за формулою
а зміна собівартості може відбуватися під впливом різних факторів і визначається за формулою
де DС1, DС2, DС3, DС4, ..., DСп — зниження або збільшення собівартості за рахунок факторів;
де DП1, DП2, DП3, ..., DПп — приріст прибутку за рахунок факторів.
Впровадження нової техніки може забезпечити зниження питомих витрат матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, зменшення кількості працівників, поліпшення якості, збільшення обсягу виробництва продукції, зниження вартості основних виробничих фондів (ОВФ). Разом з тим в більшості випадків впровадження нової техніки веде до зростання розмірів ОВФ і потребує збільшення витрат на утримання обладнання.
Основним документом, що використовується для цих розрахунків, є Національні стандарти щодо фінансової та бухгалтерської звітності, а також інші законодавчі документи, що регламентують відрахування в бюджетні та позабюджетні фонди, які враховуються у складі собівартості продукції.
Визначення результату (DСз) для окремих варіантів зниження витрат унаслідок впровадження нової техніки може бути таким: якщо впровадження нової техніки веде до скорочення питомих витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, то зниження собівартості (DС1) можна визначити за формулою
де Р1,Р2 — питомі витрати відповідного виду ресурсу, нат. од.;
Ц — відпускна ціна відповідного ресурсу, грн/од.;
А2 — обсяг виробництва продукції після впровадження нової техніки, нат. од.
Впровадження нової техніки може забезпечити скорочення кількості промислово-виробничого персоналу. В цьому випадку зниження собівартості продукції (DС2) можна розрахувати за допомогою формули:
де DК — кількість робітників, звільнених із виробництва після впровадження нової техніки, осіб;
З — середньорічна заробітна плата працівників, грн;
Ос, Оп — відповідно відрахування на обов'язкове соціальне та державне пенсійне страхування, %;
Оч — відрахування в інші фонди згідно з законодавством, %.
Якщо внаслідок впровадження нової техніки зменшується вартість ОВФ, то зниження собівартості DСз визначається за формулою:
де DВО — зниження витрат на утримання та експлуатацію обладнання, грн;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інвестування» автора В.М.Гриньова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ІНВЕСТИЦІЇ В ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА“ на сторінці 3. Приємного читання.