Розділ «7.2. Міжнародні стандарти систем обробки повідомлень (електронної пошти).»

Митні інформаційні технології

Шлюз форматів забезпечує перетворення форматів різних стандартів систем електронної пошти, первинних кодів (ASCII, EBDIC) тощо. Вони мають бути повністю прозорими для користувачів.

У деяких випадках шлюзи підтримують комбінацію перелічених вище служб.

Інші терміни стосуються питань, пов'язаних з адресацією.

Ім'я (ідентифікатор) однозначно визначає ресурс (хто, що), який належить до специфічної системи координат, що формується певним простором імен. Наприклад, ім'я користувача "Коваленко" однозначно ідентифікує персону, яка пов'язана з простором імен у певній обчислювальній системі.

Простір імен може бути плоским або ієрархічним. Плоский простір імен потребує наявності центральної системи для того, щоб уникнути конфліктів під час використання імен, тоді як в ієрархічному іменному просторі управління може бути розподіленим. Ієрархічний простір імен можна використовувати для відображення організаційної або топологічної структури систем.

Адреса визначає місце розташування ресурсу (де) у деякій системі координат, що формується певним адресним простором. Аналогічно до простору імен адресний простір може бути плоским або ієрархічним.

Шлях указує на те, як знайти ресурс. У системі обробки повідомлень використовуються два різних методи маршрутизації:

маршрутизація від джерела — відправник визначає весь шлях проходження повідомлення від одержувача (при цьому він використовує інформацію про структуру мережі та лінії між вузлами);

внутрішня маршрутизація — відправник не визначає маршрут доставки повідомлення одержувачу. Разом з тим має діяти система відображення "адресного маршруту", для того щоб у кожному проміжному вузлі шлях до наступного вузла визначався автоматично.


Міжнародний стандарт електронної пошти Х.400


Стандарт Х.400 становить набір рекомендацій щодо побудови системи передачі електронних повідомлень, яка не залежить від операційних систем та апаратних засобів, що використовуються. Рекомендації Х.400 — це результат діяльності Міжнародного комітету із засобів телекомунікації (СІТТ у французькій транскрипції або ITU в англійській), створеного при Організації Об'єднаних Націй. Вони охоплюють усі аспекти побудови середовища управління повідомленнями: термінологію, компоненти і схеми їхньої взаємодії, протоколи керування та передачі, формати повідомлень і правила їхнього перетворення. У рекомендаціях Х.400 найбільш повно відображається накопичений в індустрії комп'ютерів і телекомунікаій досвід створення та застосування інформаційних систем.

На сьогодні є три редакції рекомендацій:

рекомендації 1984 p., відомі як "Червона книга" (Red Book);

рекомендації 1988 p., відомі під назвою "Блакитна книга" (Blue Book);

рекомендації 1992 p., відомі як "Біла книга" (White Book).

Рекомендації, надані пізніше, описують додаткові протоколи і формати передачі даних, коригують неточності або змінюють трактування більш ранніх. Виправлення і доповнення до зазначених специфікацій випускаються щорічно, однак наявні системи переважно підтримують рекомендації 1984 і/чи 1988 pp. На жаль, ці специфікації не є вільно доступними і поширюються за досить високу плату.

Рекомендації Х.400 спираються на семирівневу модель і родину протоколів OSI (Open System Interconnect) Міжнародної організації зі стандартів (ISO) (рис. 7.3). Відповідно до цієї моделі кожний з рівнів використовує сервіси тільки того рівня, що знаходиться безпосередньо під ним, і надає сервіси тільки тому рівню, що знаходиться безпосередньо над ним. Це забезпечує системам, побудованим на основі такої моделі, високий ступінь незалежності від середовища передачі даних. Оскільки рекомендації Х.400 визначають набір специфікацій для найвищого рівня (Application), то додатки, що відповідають цим рекомендаціям, мають вільно взаємодіяти один з одним незалежно від операційних систем, апаратури і мережних протоколів.

Семирівнева модель ОSI та приклади протоколів, що відповідаюсть кожному рівню

Нижні чотири рівні - від фізичного до транспортного - відповзають за організацію середовища передачі даних. Реалізуються частково на апаратному рівні або як сервіси-послуги ядра операційної системи. Верхні три рівні призначені для використання операційною системою і прикладними програмами.

Для поділу вхідного потоку даних між додатками на кожному з рівнів - транспортному (Transport), сеансовому (Session) та подання (Presentation) - використовується механізм так званих точок доступу (access point). Кожна така точка має унікальний ідентифікатор чи селектор (selector), що може бути або символьним рядком, або послідовністю шістнадцяткових цифр. Довжина селектора транспортного рівня — 32 символи (64 цифри), рівня сеансів - 16 символів (32 цифри), а рівня подання даних - 8 символів (16 цифр). Щоб два додатки в мережі могли взаємодіяти, кожен з них має знати набір селекторів іншого.

Розглянемо, як у термінах Х.400 визначаються компоненти системи передачі електронних повідомлень. На рис. 7.4 наведено схему побудови середовища управління повідомленнями (Messaging Handling Environment — МНЕ).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Митні інформаційні технології» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.2. Міжнародні стандарти систем обробки повідомлень (електронної пошти).“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розділ 2. ТИПОВА СТРУКТУРА І СКЛАД ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Частина 2. ЄДИНА АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

  • Частина 3. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МИТНІЙ СПРАВІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ

  • 7.2. Міжнародні стандарти систем обробки повідомлень (електронної пошти).
  • 7.3. Інтегрована система Lotus Domino та Notes

  • Розділ 8. ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

  • 8.4. Організаційне забезпечення електронного цифрового підпису

  • 8.5. Технічне забезпечення режиму електронного цифрового підпису. Поняття електронного цифрового підпису

  • Частина 4. ПРИКЛАДНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄДИНОЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

  • 9.2. Автоматизована система аналізу та управління ризиками

  • Розділ 10. ПРОГРАМНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ ЄАІС ДМСУ

  • 10.2. Програмно-інформаційний комплекс "Аналітична та статистична обробка інформації про порушення суб'єктами ЗЕД чинного законодавства"

  • 10.3. Програмно-інформаційний комплекс "Реєстр дозволів на право відкриття складів тимчасового зберігання"

  • 10.4. Програмно-інформаційний комплекс "Контроль за переміщенням вантажів при транзиті"

  • 10.5. Програмно-інформаційний комплекс "Митний контроль та митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України"

  • 10.6. Власні розробки митних органів

  • Розділ 11. СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ У МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ

  • Розділ 12.ЗАХИСТ МИТНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Розділ 13. КОМЕРЦІЙНІ ПРОГРАМНІ ПРОДУКТИ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ

  • 13.3. Програмне забезпечення QD Professional

  • 13.4. Програмне забезпечення Diamond Bridge

  • Розділ 14. СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ МИТНИЦІ - ГОЛОВНИЙ НАПРЯМ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ЄАІС ДМСУ

  • 14.8. Етапи впровадження Концепції "Електронна митниця"

  • 14.9. Очікувані результати реалізації Концепції

  • 14.10. Шлях інформаційних технологій від e-Customs до i-Customs

  • ЛІТЕРАТУРА

  • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

  • Предметний покажчик

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи