Розділ «5. Мережа Інтернет та її можливості у навчанні історії»

Використання сучасних інформаційних технологій

Звідки взяте наповнення сайту? Найкращий варіант, якщо це препринти або скановані публікації. Якщо це не копія паперової публікації, то хто і для чого писав даний текст?

Наскільки оригінальною та повною є інформація ресурсу? Чи не можна знайти цю інформацію в інших, наприклад, друкованих джерелах?

Чи посилаються на даний сайт з інших сайтів, яким можна довіряти? Чи є посилання на джерела у документі?

Де розташований сайт? Якщо це сайт, розташований на освітніх (.edu), або на державних (.gov) доменах, то, як правило, це ресурс високоякісний. Більш критично варто поставитись до ресурсу, розташованого в комерційних доменах (.biz, .com, .info, .net, .org). І особливо багато "сміття" знаходиться на безкоштовних хостінгах (.narod.ru, .geocities.com та ін.), оскільки будь-яка людина абсолютно безкоштовно, без жодної сторонньої редакції, за кілька хвилин може розмістити на безкоштовних серверах свій сайт.

Чи має сайт рекламні об'яви? Академічні сайти звичайно не мають рекламних об'яв, хоча деякі якісні ресурси можуть мати ненав'язливі об'яви.

Наскільки "академічним" є стиль оформлення сайту? Наскільки регулярно оновлюється сайт? Постійне і регулярне оновлення, як правило, є ознакою якості ресурсу. Одним з показників відсутності оновлень сайту є наявність зовнішніх посилань на зниклі сайти[11].


4. Теорія розробки Веб-сайту


Незважаючи на досить велику кількість освітніх ресурсів в Інтернеті найбільш ефективними саме для учнів є ресурси, максимально наближені до їхніх потреб, тобто ті, що створюються і підтримуються на рівні навчального закладу, курсу, навчального предмету тощо, та органічно вписуються в навчальне середовище, утворюючи додатковий зв'язок між учнями і вчителем, учнем і учнями, учнями і суспільством. Розроблені ресурси необхідно згрупувати і розмістити в легкодоступному місці. Таким місцем може стати персональний Web-сайт учителя.

Web — це світова багатовіконна стрічка комп'ютерних баз даних, які використовують загальну інформаційну архітектуру, що обновлюється. Концептуально Web представляє собою систему управління базою даних типу "клієнт" — "сервер".

Web-сторінка — це документ, який користувач одержує в результаті прочитування HTML-файлу спеціальною програмою — Web-оглядачем. Web-сторінка містить текст, графіку, а також посилання на інші документи і файли (текстові, графічні, аудіо і відео).

Web-сторінки, поєднані в загальну структуру, утворюють Web-вузол (Web-сайт). Окрім власне Web-сторінок, Web-вузол містить теги і файли, що забезпечують його функціонування в мережі Internet.

Вузол Web — це частина системи Internet, що вміщує сервер Web. Сервер Web являє собою програмне забезпечення вузла, що дозволяє браузеру Web отримати доступ до документів, які зберігаються на вузлі.

Web-сервер — це підключений до Internet комп'ютер, що підтримує протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol). Він використовується для доставки даних в Internet і дозволяє користувачам клієнтських програм завантажувати і відтворювати текст, малюнки, звук, відео і інші дані. Протокол FTP (File Transfer Protocol) також є поширеним способом завантаження файлів на віддалений сервер.

Web-сервер, володіючи спеціальними програмними засобами, забезпечує представлення розміщених на ньому Web-сторінок і пов'язаних з ними файлів по запиту клієнта. Відвідуючи вузол за допомогою Web-orajwana, користувач робить запит, повідомляючи адресу URL (наприклад: microsoft.com). URL — це універсальний покажчик ресурсів (Uniform Resource Locator). Він є адресою файлу, що знаходиться в мережі. Отримавши запит, сервер представляє потрібну сторінку, а також всі пов'язані з нею файли, наприклад малюнки, звуки і т.п.

Web-оглядач — основний інструмент для перегляду і отримання інформації в Internet. Він є програмою, яка інтерпретує HTML-файли як Web-сторінки і відображає їх. Приклади Web-оглядачів: MS Internet Explorer, Netscape Navigator.

Web-оглядач можна використовувати для переходів з однієї Web-сторінки на іншу по гіперпосиланнях, для завантаження файлів з Internet на комп'ютер, для відтворення на Web-сторінці файлів звукозапису, анімації, відео, а також запуску програм-додатків (наприклад, поштових).

Публікація Web-вузла на Web-сервері. Щоб розмістити Web-вузол в мережі Internet, його необхідно опублікувати на Web-сервері. В цілому, публікація означає копіювання всіх файлів на віддалений сервер. В більшості випадків віддалене розташування — це шлях HTTP або FTP. Шлях, що використовується, залежить від технологій, що підтримує сервер.

Початковою точкою (входом) будь-якого Web-вузла є його домашня сторінка. Вона відкривається за умовчанням, коли відвідувач переходить на вузол в Web-оглядачі, і забезпечує зв'язок з іншими Web-сторінками вузла за допомогою гіперпосилань.

Гіперпосилання — це текстовий або графічний елемент Web-сторінки, який є покажчиком для переходу на іншу Web-сторінку. Розрізняють внутрішні і зовнішні гіперпосилання. Внутрішні гіперпосилання забезпечують перехід на іншу частину даної сторінки, файл або іншу сторінку даного Web-вузла. Зовнішні гіперпосилання вказують на файл або сторінку іншого Web-вузла. При натисканні мишею по гіпер-посиланню, що знаходиться на відкритій Web-сторінці, вказаний в ній об'єкт відображається в Web-оглядачі, відкривається або запускається залежно від типу цього об'єкту (файл, сторінка, програма). В Internet гіперпосилання є основним засобом переходів між Web-сторінками і Web-вузлами.

Панель посилань — набір графічних або текстових кнопок Web-сторінки, що містить гіперпосилання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Використання сучасних інформаційних технологій» автора В.О.Мирошниченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5. Мережа Інтернет та її можливості у навчанні історії“ на сторінці 11. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • 1. Теоретико-методичні основи мультимедійних технологій у навчанні історії. Мультимедійна компетентність вчителя історії та засоби навчальних мультимедійних систем.

  • 2. Теоретико-методичні засади застосування мультимедійної презентації у навчанні історії. Робота у програмі MS PowerPoint

  • 3. Можливості обробки навчального історичного матеріалу у програмах Microsoft Office: Word, Publisher, Excel та інших

  • 4. Дидактичні можливості телерадіомовлення, педагогічних програмних засобів (ППЗ) та інших електронних засобів навчання історії, що зберігаються на цифрових носіях інформації

  • 5. Мережа Інтернет та її можливості у навчанні історії
  • 6. Можливості використання у процесі навчання історії комп'ютерних систем тестування та програм розробки мультимедійних навчальних курсів

  • Словник основних термінів

  • Список рекомендованих джерел та літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи