— А сцен ревнощів не буває в сім’ї? — спитав я.
Не буває. Жінки подружили, між ними ще не було жодної сварки. Молодша спокійна, лагідна, а старшу Данг оточує такою увагою і пошаною, що їй бракує хіба що пташиного молока.
— Не знаю, — звірювався Данг, — чи усвідомлюєте ви собі, які чутливі й вразливі наші жінки. З ними треба поводитися чуйно, як з тендітними квітками, обережно…
Я вже дещо чув про надмірну чутливість чоловіків мео. Безмежно, по-дитячому довіряли вони всім зустрічним, навіть незнайомим, вірили їм на слово. Але найменша нечесність, недодержання обіцянки негайно руйнували віру і раз назавжди відштовхували мео від цих людей. Як я вже згадував, мео — це зразок безприкладної порядності.
— Наші жінки! — задумливо мовив Данг, і його очі ніби затуманилися. — Мій молодший брат теж мав двох дружин, чесних жінок. Єдиний раз він підвищив голос на старшу дружину в якійсь безглуздій дріб’язковій справі. Тільки на хвилю втратив самовладання і… вона отруїлася.
На небі засвітилися зірки, повіяло прохолодою, і тим приємніше було сидіти біля вогню. На щастя, запасів палива було досхочу.
— У лісовій долині ви, Данг, згадували про чарівні роги, — сказав я. — Чи маєте ви їх — при собі?
Обличчя мео враз набрало шанобливого виразу:
— Так.
Він витяг їх з торби і подав мені.
— Тільки прошу, не впустіть на землю!
Це були два конічні шматки буйволячого рога завдовжки сантиметрів п’ятнадцять, складені разом. Щоб здобути їх, треба відтяти кінчик рога, потім розрізати навпіл уздовж осі конуса. Такі дві половини мали з одного боку плоску поверхню, а з другого були закруглені. Коли їх тримати в руках, то це звичайні шматки рога. А от якщо кинути на землю, вони враз набувають чарівної сили і, залежно від того, як упадуть, притягують доброго або злого духа і тим самим подають добрі чи погані прикмети.
— І ви вірите в це?
Данг таємниче посміхнувся:
— Ті роги я успадкував од предків. Мій батько вірив у них, вірив у них і дід. А зрештою, — мео подивився на мене хитро, — скажіть самі, хіба напала на вас пантера, коли ми проїжджали через пущу в теплій долині?
— Ні.
— От бачите! Роги завжди провіщають правильно.
— А якби вони зараз упали, тоді що?
— Ой, тоді б чарівні сили почали діяти так само, як мотор в автомобілі, коли натиснути стартер! — пояснив Данг, гордий з вдалого порівняння, і швидко відібрав у мене роги, щоб, бува, нічого не трапилося.
Друг Данга неспокійно крутився біля багаття. Ми весь вечір розмовляли тільки про звичаї мео, Данг був у центрі уваги, і це страшенно непокоїло таї. Хон заздрив другові. Кінець кінцем він не витримав і зауважив, що у таї також є цікаві шлюбні звичаї: наприклад, «роблення зятя».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дикі банани» автора Фідлер Аркадій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРОЄ БІЛЯ ВОГНИЩА“ на сторінці 3. Приємного читання.