Зарубіжний досвід функціонування підприємств муніципального господарства

Муніципальні фінанси

Метод співставлення з еталонними ринками, яким користується федеральний антимонопольний орган Німеччини спирається на порівняння економічних показників. Щоправда розрізняють економічний і технічний бенчмаркінг. При здійсненні економічного бенчмаркінгу співставляють і порівнюють показники різних водопостачальних підприємств, що мають найкращі показники співвідношення витрати- випуск. При цьому затратами вважають монетарні величини: понесені витрати або ж обороти. У якості випуску вважають послуги надані підприємством, наприклад, кількість забезпечених водою домогосподарств. На основі ефективних підприємств оцінюють потенціал поліпшення для усіх інших.

У разі технічного бенчмаркінгу проектують оптимальне технічне оснащення комунального підприємства в залежності від завдань останнього на основі даних продуктивності та екологічних умов. Таке оптимальне оснащення співставляють з існуючим. При цьому важко оцінити економічну ефективність підприємства через те, що реальні та гіпотетичні характеристики (наприклад, щодо діаметра трубопроводу) не завжди співставні[10]. Таким чином, здебільшого використовують саме економічний бенчмаркінг.

У Англії галузь водопостачання була реформована шляхом об'єднання усіх муніципальних водоканалів в десять регіональних державних компаній з їх подальшою приватизацією, перед проведенням якої держава списала всі борги згаданих підприємств та взяла на себе витрати щодо покращення технічного й фінансового стану водопровідно- каналізаційних об'єктів, здійснила його паспортизацію. Першочерговими стали проблеми удосконалення організаційної структури, які актуальні й по сьогодні[11]. У сфері регулювання ціноутворення на ринку водопостачання у Великобританії використовують методи бенчмаркінгу.

Фундамент регулювання муніципальної інфраструктури США був закладений ще у 30-ті pp. XX ст. Вся відповідальність за комунальні об'єкти була покладена на місцеві органи виконавчої влади. Вони мали забезпечувати безперебійність функціонування і розвиток комунальних підприємств. Крім того, на їх фінансування виділялися також кошти з бюджетів штатів і федерального бюджету у формі субсидій на реалізацію федеральних чи регіональних цільових програм.

Поширеним видом федеральної фінансової допомоги на розвиток муніципальних підприємств були "блокові програми", в рамках яких здійснювалося фінансування певної сфери, а не окремих комунальних об'єктів. Розмір фінансових ресурсів згаданих програм залежав від кількості населення й статистичного статусу окремого міста. Зокрема, 70% усіх коштів програми направлялися до органів місцевого самоврядування великих міст, а 30% – маленьких міст і поселень.

Організаційна та фінансова участь влади федерації та органів місцевого самоврядування у розвитку муніципальних підприємств та інфраструктури відповідає поділу міжрівневих повноважень. Так, федеральний уряд, здебільшого, відповідає за інвестування в охорону навколишнього природного середовища, природні ресурси, вокзали і порти, водний транспорт, підтримку шосейних доріг. На уряди штатів покладено відповідальність за будівництво шосейних доріг, часткове фінансування розвитку електро-, газо-, теплопостачання. Фінансування таких галузей як водопостачання, водовідведення, санітарний стан і громадський транспорт перебувають виключно в компетенції місцевих властей, які на такі цілі витрачають як власні бюджетні кошти так і федеральні субсидії в різних формах, а також кошти з бюджетів штатів.

Заслуговує на увагу досвід Німеччини, якій вдалося досягти значних результатів у сфері реформування житлово-комунального господарства після об'єднання Східної та Західної Німеччини. Для східної частини країни характерними були: перебування підприємств ЖКГ у державній власності; неефективний механізм ціноутворення, що призводив до перевищення витрат над доходами підприємств; незадовільний технічний стан інфраструктурних мереж, що зумовлювало значні втрати ресурсів; низька якість комунальних послуг.

Після приєднання Східної Німеччини усі так звані державні міжрегіональні підприємства були передані у комунальну власність та функціонували у формі акціонерних товариств змішаної власності, які переважно спеціалізувалися на наданні широкого спектру послуг (газу, електро-, теплоенергії тощо). З метою досягнення синергічного ефекту такі організації мали холдингову структуру задля фінансування соціально важливих або ж менш розвинених напрямків діяльності за рахунок більш успішних.

Пріоритетним завданням для новостворених муніципальних підприємств були: автоматизація виробництва; широке використання новітніх технологій; удосконалення фінансового менеджменту; надання широкого кола основних і додаткових послуг; використання різноманітних механізмів формування тарифів та нарахування платежів; охоплення значної території обслуговування й робота із різними групами споживачів шляхом застосування комплексних розробок, які здатні здійснювати підтримку всіх процесів на підприємствах.

Виконання зазначеного дозволило муніципальним підприємствам житлово-комунального господарства Німеччини досягти наступних цілей:

• підвищити ліквідність та фінансову стійкість суб'єктів господарювання зазначеної галузі;

• забезпечити прозорість та ефективність механізму формування тарифів;

• скоротити витрати діяльності та збільшити доходи;

• підвищити якість послуг;

• налагодити взаємовідносини зі споживачами житлово-комунальних послуг.

Як бачимо, задля забезпечення рентабельності та стабільного розвитку вітчизняних підприємств житлово-комунального господарства необхідно досягти таких самих цілей. Відтак, досвід Німеччини буде ефективним для використання в Україні.

На сьогодні, в більшості зарубіжних країн відбувається перехід від протекціоністських заходів держави стосовно функціонування муніципальних підприємств до організації їх діяльності на загальних підставах[12].

Комунальні підприємства в Україні потребують реструктуризації в напрямку використання сучасних підходів, перевірених зарубіжним досвідом, з метою вирішення нагальних проблем. Зокрема, це стосується викорінення практики розкрадання майна, яке належить територіальній громаді. Прикладом цього може служити проведення непрозорих тендерних процедур місцевою владою шляхом продажу через комунальні підприємства землі третім особам без проведення конкурсу із порушенням конкурентного законодавства або ж придбання основних засобів за завищеною вартістю з метою отримання надприбутків окремих представників органів місцевого самоврядування або лобістських груп. Крім цього, важливими є питання відсутності контролю за фінансово- господарською діяльністю комунальних підприємств та зацікавленості місцевих властей у їхньому розвитку.

Загалом ознаками функціонування та розвитку підприємств муніципального господарства в світі є такі:

• регулювання діяльності муніципальних підприємств залежить від рівня розвитку економіки кожної країни, специфіки ціноутворення на продукцію цих суб'єктів господарювання та цілей державної фінансової політики;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зарубіжний досвід функціонування підприємств муніципального господарства“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Теоретичні засади муніципальних фінансів

  • Виникнення і розвиток вчення про муніципальні фінанси

  • Функції муніципальних фінансів

  • Міжнародні принципи організації муніципальних фінансів

  • Розділ 2. Бюджети місцевого самоврядування як основа муніципальних фінансів

  • Принципи організації місцевих бюджетів

  • Бюджети місцевого самоврядування в складі бюджетної системи

  • Роль локальних бюджетів у соціально- економічному розвитку муніципалітетів зарубіжних країн

  • Розділ 3. Формування доходів бюджетів місцевого самоврядування

  • Теоретичні основи місцевого оподаткування

  • Механізм справляння місцевих податків і зборів

  • Проблеми мобілізації доходів місцевих бюджетів: вітчизняний і зарубіжний досвід

  • Розділ 4. Система видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Планування видаткової частини бюджетів місцевого самоврядування

  • Організація фінансування видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Зарубіжний досвід використання коштів місцевих бюджетів

  • Розділ 5. Вплив міжбюджетних відносин на муніципальні фінанси

  • Бюджетний федералізм як форма організації міжбюджетних відносин

  • Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика

  • Необхідність фінансового вирівнювання територій

  • Розділ 6. Організація бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Характеристика стадій бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Повноваження учасників бюджетного процесу

  • Організація бюджетного процесу на локальному рівні за кордоном

  • Розділ 7. Теорія і практика муніципального кредиту

  • Надання позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку

  • Порядок надання місцевих гарантій

  • Муніципальний борг та особливості управління ним

  • Особливості функціонування муніципальних банків

  • Вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку муніципального кредиту

  • Розділ 8. Особливості організації фінансів підприємств комунального господарства

  • Фінансове планування на підприємствах комунального господарства

  • Оцінювання фінансового стану підприємств комунального господарства

  • Зарубіжний досвід функціонування підприємств муніципального господарства
  • Розділ 9. Управління муніципальними фінансами

  • Система казначейського обслуговування місцевих бюджетів

  • Участь громадськості в управлінні фінансами на місцевому рівні

  • Організація управління муніципальними фінансами за кордоном

  • Розділ 10. Організація фінансового контролю на муніципальному рівні

  • Повноваження органів державної та місцевої влади в сфері фінансового контролю

  • Громадський контроль і його роль в управлінні муніципальними фінансами

  • Зарубіжний досвід фінансового контролю на локальному рівні

  • Термінологічний словник