| За повнотою зарахування: | |
| Доходи, що повністю надходять до бюджетів місцевого самоврядування | Доходи, що частково надходять до бюджетів місцевого самоврядування |
| За методами формування: | |
| Податковий метод формування доходів бюджетів місцевого самоврядування | Неподатковий метод формування доходів бюджетів місцевого самоврядування |
| За способом зарахування: | |
| Доходи загального фонду бюджетів місцевого самоврядування | Доходи спеціального фонду бюджетів місцевого самоврядування |
| За напрямом розподілу: | |
| Власні доходи бюджетів місцевого самоврядування | Закріплені доходи бюджетів місцевого самоврядування |
До специфічної групи податкових платежів у структурі доходів бюджетів місцевого самоврядування належать надбавки та відрахування. Вони можуть бути встановлені у вигляді єдиної ставки для всіх груп податків, що характерно для скандинавських держав, або як відсоток відрахувань від податкових зобов'язань (наприклад, муніципалітети Швейцарії отримують доходи від справляння надбавок до прямих податків, впроваджених на рівні кантонів). Щоправда, використовуючи їх, місцева влада може відчувати певні труднощі з виконанням дохідної частини бюджету через нестачу коштів на фінансування видаткових зобов'язань у зв'язку "ефектом переливу".
За методами формування розрізняють податкові та неподаткові методи формування доходів бюджетів місцевого самоврядування. Податковий метод полягає в мобілізації податків, зборів (обов'язкових платежів), базою оподаткування яких виступає дохід, прибуток, збільшення ринкової вартості, власність, майно, товари і послуги. Неподатковий метод використовується щодо доходів від власності та підприємницької діяльності, надходження від орендної плати за користування майном комунальної власності, адміністративних зборів та платежів. На відміну від податків, вони мають цільове призначення і виплатний характер, частково зараховуються до доходів тієї місцевої влади, яка їх збирає.
Відповідно до способу зарахування доходи бюджетів місцевого самоврядування спрямовуються до загального і спеціального фондів. Загальний фонд формується за рахунок усіх надходжень, крім призначених для зарахування до спеціального фонду. Він забезпечує фінансування виконання основних функцій та завдань місцевої влади, що є узагальненими. Натомість спеціальний фонд передбачає цільове використання грошових коштів за бюджетними призначеннями. Його надходженнями є кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, концесійні платежі щодо об'єктів комунальної власності, власні надходження бюджетних установ, добровільні та цільові внески юридичних і фізичних осіб.
За способом розподілу доходів між ланками бюджетної системи виділяють власні та закріплені доходи бюджетів місцевого самоврядування. У першому випадку доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, створюють зацікавленість в місцевої влади нарощувати власну дохідну базу, позаяк вона може повністю контролювати надходження та використовувати на свій розсуд. В другому випадку доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, передаються до бюджетів місцевого самоврядування для збалансування доходів та видатків у вигляді процентних відрахувань від податків й інших платежів за нормативами, що визначаються на довгостроковий період (більше трьох років).
Важливим джерелом доходів бюджетів місцевого самоврядування виступають міжбюджетні трансферти. їх роль у фінансовому забезпеченні місцевої влади зводиться до вирівнювання фінансових можливостей територій у зв'язку з відмінностями в економічному та соціальному розвитку. Загальні трансферти надаються без чітко визначених напрямів використання грошових коштів, встановлення будь-яких мінімальних стандартів й інших вимог щодо кількісних і якісних параметрів суспільно значимих благ та послуг, які надаються на місцях. Натомість сфера використання умовних трансфертів (їх ще називають цільовими) визначається центральною владою з метою здійснення делегованих повноважень.
За роки незалежності нашої держави склад міжбюджетних трансфертів зазнав послідовних змін (табл. 3.2). У Законі України "Про бюджетну систему України" не було чітко визначено їх переліку, позаяк в одних статтях йшла мова про дотації та субвенції з державного бюджету, а в інших – згадувалися дотації та субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня. Із прийняттям у 2001 р. Бюджетного кодексу України міжбюджетні трансферти набули нових форм, до яких належали дотації вирівнювання, субвенції, кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів, інші дотації. Сьогодні в їх складі замість інших дотацій використовуються додаткові дотації.
Таблиця 3.2
Види міжбюджетних трансфертів у бюджетному законодавстві України
| Нормативно-правовий документ | Дата і номер реєстрації | Міжбюджетні трансферти |
| Закон України "Про бюджетну систему України" | Від 05.12.1990 №512-XXI | Дотації та субвенції з Державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим і місцевих бюджетів |
| Бюджетний кодекс України | Від 21.06.2001 № 2542-III | Дотація вирівнювання; субвенція; кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації |
| Бюджетний кодекс України | Від 08.07.2010 № 2456-VI | Дотація вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; додаткові дотації |
Дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує. Прикладом даного виду трансферу може бути дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим й обласного значення, районним бюджетам, іншим бюджетам місцевого самоврядування. Вона визначається як перевищення розрахункового обсягу видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, обрахованого із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів.
Субвенції являють собою міжбюджетні трансферти, що використовуються на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Вони надаються для здійснення державних програм соціального захисту (зокрема, пільги та житлові субсидії населенню на придбання пічного побутового палива і скрапленого газу, оплату електроенергії, природного газу та комунальних послуг, пільги з послуг зв'язку та інші пільги); будівництва, реконструкції, ремонту й утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах; утримання об'єктів спільного користування; проведення видатків бюджетів місцевого самоврядування, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів; виконання інвестиційних програм з місцевих бюджетів.
Якщо розрахунковий обсяг доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських бюджетів, інших бюджетів місцевого самоврядування перевищує розрахунковий обсяг видатків відповідного бюджету, обрахований із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, для такого бюджету встановлюється обсяг коштів, що підлягають передачі до державного бюджету. При цьому до обчисленого за формулою обсягу коштів, що підлягають передачі до державного бюджету, застосовується коефіцієнт вирівнювання (від 0,6 до 1) з метою стимулювання нарощування дохідної бази і диференціюється залежно від обсягу їх надходження.
Теоретичні основи місцевого оподаткування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Формування доходів бюджетів місцевого самоврядування“ на сторінці 2. Приємного читання.
