Розділ 14. Валютний арбітраж та спекуляції

Інфляційний процес охоплює не тільки сферу товарних цін, він знаходить відображення у зростанні цін на іноземну валюту, зростанні процентних банківських ставок, вартості цінних паперів.

Враховуючи негативний чинник високої інфляції, що виражається, перш за все, у тому, що високі процентні ставки, неминучі при такій інфляції, знижують ефективність виробництва і зумовлюють перерозподіл капіталу з реального сектора економіки до посередників (торгівля і фінансові інститути); слід сказати, що повна відсутність інфляції або навіть дефляція (зворотний інфляції процес, що полягає в падінні цін) приводить до застою в торгівлі (ніхто не хоче купувати товари, які практично не ростуть в ціні, а те й падають), що безумовно також негативно позначається на виробництві і стані економіки. Найбільш бажаним є прогнозоване оптимальне значення інфляції, оскільки при стабільно високій ефективності виробничого сектора залишаються можливості для прибуткового бізнесу і у посередників, особливо фінансових інститутів.

Рівень інфляції, або знецінення національної грошової одиниці, вимірюється в темпах зростання цін. Розрізняють два показники зміни рівнянні:

o Producer Price Index (РРІ). Індекс змінювання виробничих цін відображує середні зміни в цінах місцевих виробників на оптові партії промислових товарів. Дані аналізуються за основними секторами в економіці: видобувна і оброблювальна галузі промисловості сільське господарство. Склад індексу формується на базі наступного процентного співвідношення основних груп: продукти харчування - 24%, паливо - 7%, транспорт - 7% і одяг - 7%. Даний індекс не враховує імпорт товарів і послуг. Даний показник, що обчислюється у відсотках по відношенню до попереднього періоду, є первинною ознакою інфляції, оскільки виробничі ціни включені до споживчих цін. Індекс публікується щомісячно.

o Consumer Price Index (СРІ). Індекс споживчих цін відображає середню зміну в роздрібних цінах для фіксованого ринкового кошика товарів і послуг. Кошик містить набір продуктів, одягу, палива, транспортних і медичних послуг, які люди споживають в день. Середньозважений кошик в процентному відношенні складається з: витрат на житло - 38%, харчування - 19%, паливо - 8%, транспортні послуги - 7%. Даний індекс виходить 1 раз на місяць. Показник може використовуватися для короткочасного руху на ринку.

9. Рівень безробіття (Unemployment Rate).

Показники безробіття публікуються 1 раз на місяць. Кількість безробітних по відношенню до загальної чисельності працездатного населення виражається в процентному відношенні. Збільшення даного показника призводить до ослаблення національної валюти. Даний показник є важливим для трейдерів, оскільки він характеризує "здоров'я" економіки, циклічність її розвитку. Високий рівень безробіття сприяє збільшенню соціальної напруженості, зменшенню чисельності "середнього класу" і зниженню чистої маси реальних доходів населення. З іншого боку, різке зменшення безробіття несе в собі і негативний чинник, оскільки внаслідок цього збільшується вартість праці найнятих робітників, що веде до збільшення витрат, і, відповідно, до зменшення прибутку підприємств, а також негативно позначається на стані фондового ринку.

10. Процентні ставки (Interest Rates).

Рівень процентних ставок базується на обліковій ставці, яка встановлюється центральним банком країни. Висока облікова ставка призводить до подорожчання кредиту і, внаслідок цього, до економічного застою. Як правило є наслідком високої інфляції і одного з антиінфляційних заходів; в короткостроковій і середньостроковій перспективі підвищення облікової ставки може мати стабілізуючий вплив на валютний курс. Високі облікові ставки не вигідні основній масі населення і виробничому сектору.

Занижена облікова ставка призводить до дешевини грошей, відтоку капіталу з країни і знеціненню національної валюти. Низькі облікові ставки є наслідком спаду ділової активності в країні. Ефективний рівень облікової ставки повинен забезпечувати стабільність національної валюти і, разом з тим, стимулювати макроекономічне зростання в країні.

Також для проведення фундаментального аналізу необхідно відзначити взаємозв'язок і взаємозалежність різних країн між собою. Більшість країн можна розділити на чотири основні зони - доларова зона на чолі з США (в основному, країни Америки), стерлінгова зона (країни - колишні колонії Британської імперії), ієнова зона на чолі з Японією (країни Азії), євро-зона (раніше - зона німецької марки) на чолі з Німеччиною (країни Західної, Центральної, частково Східної Європи). Об'єднання країн за принципом провідної валюти допомагає розглядати певну країну як частину великого організму, де проблеми однієї країни негайно озиваються в інших країнах.

Фундаментальний аналітик надає велику увагу аналізу чинників, які впливають на зміну валютного курсу:

1. Торговий баланс

Чим вищими є ціни і витрати виробництва в межах країни порівняно з імпортними, тим більше зростає імпорт порівняно з експортом. Тому високий рівень цін в межах країни і низький рівень цін за її межами звичайно означає високі ціни на іноземну валюту. Зміна співвідношення валютних курсів двох країн за інших рівних умов є пропорційною зміні співвідношення між внутрішніми цінами і цінами за кордоном. Експортери і імпортери виступають користувачами валютного ринку в чистому вигляді. У експортерів існує постійний інтерес продавати іноземну валюту, а у імпортерів - купувати її. Для експортерів і імпортерів важливо відстежувати ринкові тренди також з погляду хеджування валютних ризиків.

Таблиця 14.1. Зведена таблиця фундаментальних економічних показників

2. Рух капіталу

3. Діяльність центральних банків

4. Публікація даних та її очікування

Очікування будь-якої події і настання цієї події іноді виступають сильними двигунами валютних курсів. Важко сказати, що здійснює сильніший вплив на ринок: сама подія, або її очікування, але можна сказати з упевненістю, що вихід серйозних даних може призводити до значних і тривалих змін курсів валют. До таких важливих даних відносяться: ВВП, безробіття, промислове виробництво, споживчі ціни, ціни виробників і т. ін. Дата і час виходу чи того іншого індикатора відомі заздалегідь. Існують так звані календарі економічних індикаторів і найважливіших подій в житті окремих держав (з зазначення конкретних дат або приблизного часу їх виходу). До цих подій ринок готується. З'являються очікування і прогнози значень того чи іншого індикатора, і як воно може бути інтерпретовано. Вихід даних може привести до різких коливань валютних курсів. Залежно від того, як учасники ринку проінтерпретують той або інший індикатор, курс може змінитися як в один, так і в інший бік. Той або інший результат залежить від декількох чинників: ситуації на ринку, економічного стану країн-емітентів валют, попередніх очікувань і настроїв, і, врешті-решт, значення конкретного індикатора. Ще до виходу інформації про цю подію відбувається рух курсу в певному напрямку (напрямки інтерпретації майбутньої події), тобто ринок "закладається". Тому іноді після виходу даних (якщо інформація відповідає очікуванням) курс рухається в протилежному напрямку. Це пов'язане з тим, що на очікуваннях були відкриті позиції, і якщо відбулася очікувана подія, то здійснюється закриття цих позицій.

Економічні індикатори, публікація яких впливає на динаміку валютних курсів: