Розділ 13. Угоди типу "SWAP"

Але обмін сумами основного боргу містить у собі кредитний ризик, тому що на дату закінчення угоди валютний курс може значно відрізнятися від курсу, що був на дату укладення. Проте банки обмінялися фіксованими сумами, і наприкінці дії свопу вони мають повернути один одному саме ці суми.

Можливе також здійснення валютно-процентних свопів без обміну сумами основного боргу. Тобто банки обмінюються лише процентними платежами за зобов'язаннями в різних валютах. Такі свопи здійснюються, коли банку не потрібно залучати ресурси в тій чи іншій валюті, а лише зафіксувати доходи та витрати в одній валюті, тобто коли банк має процентні доходи від активу в одній валюті, а процентні витрати - в іншій. Наприклад, британський банк здійснює випуск боргових зобов'язань у доларах США, терміном обігу п'ять років із щорічною сплатою відсотків. Це передбачає, що протягом цих п'яти років банк має сплачувати відсотки за облігаціями в доларах США. При цьому банк має доходи від активів у британських фунтах стерлінгів. Отже, банк має надходження в одній валюті та зобов'язання за платежами в іншій, що передбачає валютний ризик для банку. Своп дає змогу банку розраховувати доходи та витрати в одній валюті. При цьому можливі свопи з обміном:

- процентними платежами за фіксованими ставками;

- процентними платежами за плаваючими ставками;

- платежів за фіксованими ставками на платежі за плаваючими.

Як правило, такі свопи укладаються з участю третьої сторони - дилера. Залежно від умов свопу валютний ризик може брати на себе дилер або ж одна зі сторін. Механізм здійснення валютного свопу на базі швейцарських франків та доларів США відображено на рис. 13.4.

Рис. 13.4. Валютно-процентний своп (без обміну сумами основного боргу)

13.5. Свопціон